Thaw a tnaw

Тхао

Австронезійська

Сім’яАвстронезійська Носії~5 вільно володіють ПисьмоЛатиниця КраїниТайвань (озеро Жиюетань — озеро Кандідіус — волость Юйчі, повіт Наньтоу) Офіційна моваТайвань Життєздатністьна межі вимирання ISO 639-3ssf

Тао (сао, самоназва Thaw a tnaw «мова тао») — одна з найбільш критично загрожених австронезійських мов: серед приблизно 600 етнічних тао залишилося лише близько 5 носіїв, що вільно нею володіють. Тао зосереджені біля озера Сонця й Місяця (також відомого як озеро Кандідіус) у центральному Тайвані, де вони є корінними мешканцями. З лінгвістичного погляду тао — єдина вціліла західнорівнинна формозька мова, сестринська до кількох вимерлих рівнинних формозьких мов західного узбережжя Тайваню (хоаня, бабуза, папора тощо), які зникли під час ханьсько-китайської колонізації XVII-XIX століть. Лінгвістична ізольованість тао робить її особливо цінною для історичної реконструкції австронезійських мов. У 2001 році після широкої громадської кампанії визнана 10-ю офіційною корінною нацією Тайваню.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Тхао →

Основні слова (87): Тхао

Вода

sazum

saðum

Вогонь

apuy

apuj

Сонце

fitulha

fituʎa

Місяць

furaz

fuɾað

Зірка

fituʼish

fituʔiʃ

Ніч

tanlhuan

tanɬuan

Дощ

qusaz

qusað

Сніг

ulhza

uɬða

Вітер

fari

faɾi

Земля

pruq

pruq

Камінь

fatu

fatu

Гора

huzun

huðun

Море

wazakan

waðakan

Мати

ina

ina

Батько

ama

ama

Я

yaku

jaku

Ти

ihu

ʔihu

Ми

ita / yamin

ʔita / jamin

Ім'я

tanan

tanan

Людина

caw

θaw

Голова

punuq

punuq

Око

maca

maθa

Вухо

lharina

ɬarina

Ніс

muzin

muðin

Рот

ruzic

ɺuðiθ

Зуб

nipin

nipin

Язик

zama

ðama

Рука

lima

lima

Ступня

kuskus

kuskus

Серце

putul

putul

Кістка

puʼu

puʔu

Кров

talhum

taɬum

Кака

caqi

θaqi

Любов

madaidaz

madaiðað

Дерево

lhalum

ʎalum

Собака

atu

atu

Кішка

posi

posi

Риба

rusaw

ɾusaw

Птах

rumfaz

ɾumfað

Метелик

kurari

kuɾaɾi

Яйце

qaricuy

qaɾiθuj

Ведмідь

cumay

θumai

Кінь

tishmamraw

tiʃmamɾaw

Дім

kayan

kajan

Мед

fulhia wa madahun

fuɬia wa madahun

Сіль

qtilha

qtiɬa

Залізо

balis

balis

Книга

patashan

pataʃan

Їсти

kuman

kuman

Пити

naqayan

naqajan

Спати

malhus

maɬus

Один

tata

tata

Два

tusha

tuʃa

Три

turu

tuɾu

Чотири

shpat

ʃpat

П'ять

rima

rima

Сто

shaba

ʃaba

Привіт

ya

ja

Дякую

mihu

mihu

Добрий

kapah

kapah

Новий

faqlhu

faqɬu

Червоний

mashinaw

maʃinaw

Білий

mapuzi

mapuði

Чорний

maqusum

maqusum

Зелений

madishlum

madiʃlum

Синій

madishlum

madiʃlum

Комп’ютер

tiannau

tiannau

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Австронезійська

Значення ТхаоПраавстронезійська моваБунунСакізаяПазеПайванТао
Вода sazum /saðum/ *daNum /daNum/ danum /danum/ nanum /nanum/ dalum /dalum/ zaljum /zaʎum/ ranom /ranom/
Вогонь apuy /apuj/ *Sapuy /Sapuy/ sapuz /sapuz/ lamal /lamal/ hapuy /hapuj/ sapuy /sapui/ apuy /apuj/
Сонце fitulha /fituʎa/ *waRi /waRi/ vali /vali/ cidal /tʃidal/ rizax /ɾizax/ qadaw /qadaw/ araw /araw/
Місяць furaz /fuɾað/ *bulaN /bulaN/ buan /buan/ bulad /bulad/ ilas /ilas/ qiljas /qiʎas/ vehan /vehan/
Зірка fituʼish /fituʔiʃ/ *bituqen /bituqen/ bintuhan /bintuhan/ boʼis /boʔis/ mintol /mintol/ vituqan /vituqan/ vituen /vituən/
Ніч tanlhuan /tanɬuan/ *beRŋi /beʀŋi/ labian /labian/ labiʼ /labiʔ/ xinian /xinian/ qezemezemetj /qəzəməzəmətʲ/ mahep /mahəp/
Дощ qusaz /qusað/ *quzaN /quzaN/ qudan /qudan/ ʼudad /ʔuðað/ udan /udan/ qudjalj /quɟaʎ/ cimoy /tsimoi/
Сніг ulhza /uɬða/ *SuReNa /SuReNa/ paav /paav/ sulda /sulda/ hahela /hahela/ sulja /suʎa/ —
Сторінка 1/9

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap