Bizisa

Туцзя

сино-тибетський (тибето-бірманський, туцзя)

Сім’ясино-тибетський (тибето-бірманський, туцзя) Носії~830K носії Письмолатиниця (на основі піньїнь; нещодавні зусилля з поширення грамотності) КраїниКитай (Хунань, Хубей, Гуйчжоу, Чунцин — гори Улін) Офіційна моваКитай (автономні округи та повіти) Життєздатністьпід серйозною загрозою ISO 639-3tji

Туцзя (бідзиса) — мова народу туцзя, сьомої за чисельністю національної меншини Китаю, поширена в горах Улін, що простягаються через провінції Хунань, Хубей, Ґуйчжоу та місто Чунцін. Із приблизно 8 мільйонів туцзя лише близько 10% — переважно люди похилого віку у віддалених селах — досі розмовляють цією мовою як рідною; більшість перейшла на путунхуа. Північна та південна туцзя нині настільки різняться, що мовознавці часто розглядають їх як окремі мови в межах тибето-бірманської групи.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Туцзя →

Основні слова (87): Туцзя

Вода

ce

tsʰe˨˩

Вогонь

mi

mi˥˧

Сонце

laoci

lau˨˩tsʰi˨˩

Місяць

susu

su˨˩su˨˩

Зірка

sei

sei˥˧

Ніч

laye

la˨˩je˧˥

Дощ

meze

mɯe˧˥tsie˨˩

Сніг

susu

su˧˥su˥˥

Вітер

resu

zie˧˥su˥˥

Камінь

aba

a˨˩pa˨˩

Гора

kuza

kʰu˥˥tsa˥˥

Море

hai

xai˥˧

Мати

a-nie

a˨˩ȵie˥˥

Батько

a-pa

a˨˩pa˥˥

Дочка

biu

piu˧˥

Я

nga

ŋa˧˥

Ти

ni

ȵi˧˥

Ми

angni

aŋ˧˥ȵi˥˥

Ім'я

mingzi

miŋ˨˩tsi˧˥

Людина

luo

lo˥˧

Голова

kuoba

kʰo˥˥pa˥˥

Око

luobu

lo˧˥pu˥˥

Вухо

engqie

ən˨˩tɕʰie˧˥

Ніс

engqi

ən˧˥tɕʰi˥˥

Рот

zaqi

tsa˧˥tɕʰi˥˥

Зуб

sisi

si˥˥si˥˥

Язик

yila

ji˧˥la˥˥

Рука

jie

tɕie˧˥

Ступня

ji

tɕi˨˩

Серце

likuoli

li˥˥kʰu˥˥li˥˥

Кістка

luga

lu˥˥ka˥˥

Кров

mie

mie˥˧

Кака

se

sie˨˩

Любов

aci

a˧˥tsʰi˥˥

Дерево

kamong

kʰa˨˩moŋ˨˩

Собака

halie

xa˥˥lie˨˩

Кішка

mo

mo˨˩

Риба

song

soŋ˧˥

Птах

niebi

ȵie˧˥pi˥˥

Метелик

tasei

tʰa˥˥sɯi˥˥

Яйце

alie

a˥˥lie˥˥

Кінь

ma

ma˥˧

Дім

cuo

tsʰo˥˧

Молоко

mang

maŋ˨˩

Мед

cece

tsʰe˧˥tsʰe˥˥

Сіль

labu

la˧˥pu˥˥

Рис

zihhe

tsi˨˩ɣɯe˨˩

Залізо

xie

ɕie˥˧

Колесо

cielunzi

tsʰie˥˥luən˨˩tsi˨˩

Шовк

sacie

sa˥˥tsʰie˨˩

Книга

cipu

tsʰi˥˥pʰu˥˥

Їсти

ga

ka˧˥

Пити

hu

xu˨˩

Один

la

la˧˥

Два

nie

ȵie˥˥

Три

suo

so˥˥

Чотири

re

zie˥˥

П'ять

ong

oŋ˥˥

Сто

be

pɯe˨˩

Привіт

ni ca

ȵi˧˥tsʰa˧˥

Дякую

angzai

aŋ˧˥tsai˥˥

Добрий

ca

tsʰa˧˥

Новий

axi

a˧˥ɕi˥˥

Червоний

mianjie

mian˥˥tɕie˥˥

Білий

asi

a˨˩si˨˩

Чорний

langga

lan˧˥ka˥˥

Зелений

luga

lu˧˥ka˥˥

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: сино-тибетський (тибето-бірманський, туцзя)

Значення ТуцзяХаніХайлуський хаккаПівнічна пуміХенянський сянЧенду́ський діалектЦзіно
Вода ce /tsʰe˨˩/ wulquvq /u˥˥tɕʰu˧˩/ 水 /ʃui˨˦/ tɕɨ53 /tɕɨ˥˧/ 水 /ɕy˧˧/ 水 /suei˥˧/ ji31tʃho55 /ji˧˩tʃʰo˥˥/
Вогонь mi /mi˥˧/ miqzaq /mi˧˩dza˧˩/ 火 /fo˨˦/ mɐ35 /mɐ˧˥/ 火 /xo˧˧/ 火 /xo˥˧/ mi33 /mi˧˧/
Сонце laoci /lau˨˩tsʰi˨˩/ naolma /nɔ˥˥ma˧˧/ 日頭 /ŋit˥ tʰeu˥˥/ bu̵53 /bʉ˥˧/ 日头 /ɕi˩˩˨ təu˩˩˨/ 太阳 /tʰai˨˩˧ iaŋ˨˩/ ȵɔ35 /ɲɔ˧˥/
Місяць susu /su˨˩su˨˩/ bala /ba˧˧la˧˧/ 月光 /ŋiet˨ koŋ˥˧/ ɬi55 /ɬi˥˥/ 月光 /ye˩˩˨ kuan˦˦˥/ 月亮 /ye˨˩ lia̠ŋ˨˩˧/ pu33ɬa44 /pu˧˧ɬa˦˦/
Зірка sei /sei˥˧/ aqgeel /a˧˩ɡɯ˥˥/ 星仔 /siaŋ˥˧ ɤ˥˥/ dʐə35 /ɖʐə˧˥/ 星子 /ɕin˦˦˥ tsɿ/ 星星 /ɕin˥˥ ɕin˥˥/ pu33ke33 /pu˧˧ke˧˧/
Ніч laye /la˨˩je˧˥/ aoqqivq /ɔ˧˩tɕi˧˩/ 暗晡夜 /am˩˩ pu˥˧ ʒa˧˧/ ɕyɛ55 /ɕyɛ˥˥/ 夜里 /ia˨˩˧ ti˧˧/ 晚上 /wan˥˧ saŋ/ mi33tɕhø33 /mi˧˧tɕʰø˧˧/
Дощ meze /mɯe˧˥tsie˨˩/ aoqsseil /ɔ˧˩ze˥˥/ 雨 /ʒi˨˦/ gui53 /ɡui˥˧/ 雨 /y˧˧/ 雨 /y˥˧/ mi31tha55 /mi˧˩tʰa˥˥/
Сніг susu /su˧˥su˥˥/ haqju /xa˧˩dʑu˧˧/ 雪 /siet˥/ pu̵53 /pʉ˥˧/ 雪 /ɕye˨˨/ 雪 /ɕye˨˩/ njɛ33ji44 /ɲɛ˧˧ji˦˦/
Сторінка 1/9

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap