pa̠rauk
Мова параук ва
австроазіатський (палаунгський)
Параук-ва (ISO 639-3: prk), також відома як ва або параок, — ваїчна мова палаунзької гілки австроазійської сім’ї, якою розмовляють близько 399 000–849 000 людей на північному сході М’янми та в сусідній китайській провінції Юньнань. Це найбільший і найширше стандартизований різновид ва поряд з іншими різновидами, як-от ава та во. Її звукова система протиставляє чистий і придиховий регістри та має великий набір початкових приголосних і їхніх сполук; дієслова не відмінюються, а час, вид, модальність і заперечення виражаються переважно частками. Поширені як порядок VSO, так і SVO, а на їхній вибір впливає інформаційна структура. Параук записують кількома системами на латинській основі, зокрема створеною для перекладів Біблії та пізнішими системами держави Ва й Китаю.
Де нею розмовляють
Основні слова (87): Мова параук ва
Джерела
- Justin Watkins 2013, Dictionary of Wa (Leiden: Brill; online database, SOAS Wa Dictionary Project, humancomp.org/wadict), Wa-CN (Chinese Wa orthography) headwords and IPA; en.wiktionary Parauk lemmas (refs Watkins 2013); Wa Bible (bible.com 325) for usage
Порівняння слів
Порівняння з мовами тієї самої класифікації: австроазіатський (палаунгський)
| Значення | Мова параук ва | Ва | Східна лава | Румай-деан | Кхму | Шве-палаунг | Праавстроазійська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | rom /rɔm/ | rawm /rɔm/ | lʼauem /lᵊʔaɨ̯m/ | Ɂəm /ʔəm/ | ʔom /ʔom/ | ʔoːm /ʔoːm/ | *ɗaːk /ɗaːk/ |
| Вогонь | ngū /ŋṳ/ | ngu /ŋu/ | ngoa /ŋɔ/ | ŋaiɁ /ŋaiʔ/ | pʰrɨə /pʰrɨə/ | ŋal /ŋal/ | *ʔuːs /ʔuːs/ |
| Сонце | si ngāix /siŋa̤iʔ/ | singaix /siŋaiʔ/ | sngaiʼ /sᵊŋajˀ/ | saŋaj /saŋaj/ | mat briʔ /mat briʔ/ | saŋi /saŋi/ | *tŋiːʔ /tŋiːʔ/ |
| Місяць | kix /kʰiʔ/ | khix /kʰiʔ/ | kheʼ /kʰeʔ/ | pakjəː /pakjəː/ | moŋ /moŋ/ | plaŋ kiər /plaŋ kiər/ | *khe(ː)ʔ /kheːʔ/ |
| Зірка | sim uing /sim ʔuɲ/ | simuing /simʔuɲ/ | sboeng /sᵊɓəŋ/ | laːw /laːw/ | sərmeɲ /sərmeɲ/ | səmiŋ /səmiŋ/ | *smʔaɲ /smʔaɲ/ |
| Ніч | som /sɔm/ | ponsawm /ponsɔm/ | ma sauem /ma saɨ̯m/ | kasəm /kasəm/ | psɨəm /psɨəm/ | hmɯ /m̥ɯ/ | *cəːm /cəːm/ |
| Дощ | hliex /lʰɛʔ/ | lhiex /l̥ɛʔ/ | hlaiʼ /l̥ajˀ/ | klaːj /klaːj/ | kəmaʔ /kəmaʔ/ | ɟuŋ /ɟuŋ/ | *gmaʔ /ɡmaʔ/ |
| Сніг | hra /rʰa/ | rhax /r̥aʔ/ | — | — | — | — | — |
| Вітер | npaeng /bʰaɯŋ/ | bhaung /bʰaɯŋ/ | kaue /kaɨ̯/ | khuː /kʰuː/ | hndrəːj /hndrəːj/ | khuːr /kʰuːr/ | *kjɔʔ /kjɔʔ/ |
| Земля | diex /tɛʔ/ | tiex /tɛʔ/ | — | kataːj /kataːj/ | pteʔ /pteʔ/ | kəɗɛː /kəɗɛː/ | *tiʔ /tiʔ/ |
| Камінь | si māox /sima̤uʔ/ | simaox /simauʔ/ | smoʼ /sᵊmoʔ/ | maːw /maːw/ | glaŋ /ɡlaŋ/ | mo /mo/ | *tmɔʔ /tmɔʔ/ |
| Гора | mgōng /ɡɔ̤ŋ/ | gawng /ɡɔŋ/ | moa /mɔ/ | kɔŋ /kɔŋ/ | mok /mok/ | sor /sor/ | *bruʔ /bruʔ/ |
| Море | rom si mgrid si mgra /rɔm siɡrit siɡra/ | rawm sigrit sigra /rɔm siɡrit siɡra/ | — | — | — | — | — |
| Мати | mīex /mɛ̤ʔ/ | miex /mɛʔ/ | maʼ /maʔ/ | — /—/ | maʔ /maʔ/ | ma /ma/ | *maʔ /maʔ/ |
| Батько | geeing /kɯɲ/ | keeing /kɯɲ/ | pueaʼ /pɨaʔ/ | — /—/ | joŋ /joŋ/ | kun /kun/ | *ɓa(ː)ʔ /ɓaːʔ/ |
| Дочка | gon nbun /kɔn bun/ | kawn bun /kɔn bun/ | — | — | — | — | — |
| Я | aex /ʔaɯʔ/ | aux /ʔaɯʔ/ | ʔoʔ /ʔoʔ/ | Ɂaw /ʔaw/ | oʔ /ʔoʔ/ | ʔɔ /ʔɔ/ | *ʔaɲ /ʔaɲ/ |
| Ти | maix /maiʔ/ | maix /maiʔ/ | maiʔ /maiʔ/ | maj /maj/ | meʔ /meʔ/ | mi /miː/ | *miːʔ /miːʔ/ |
| Ми | — /—/ | ix /ʔiʔ/ | ʔɛ /ʔɛ/ | — /—/ | iʔ /ʔiʔ/ | ʔɛ / jɛ /ʔɛ / jɛ/ | *hiːʔ /hiːʔ/ |
| Ім'я | jē gaex /tɕɤ̤ kaɯʔ/ | ceu kaux /tɕɤ kaɯʔ/ | yum /jɔm/ | ʨɨː /tɕɨː/ | sŋməh /sŋməh/ | ʨɨː /ʨɨː/ | *ɟmuh /ɟmuh/ |
| Людина | būi /pṳi/ | pui /pui/ | pui /puj/ | taɁiː /taʔiː/ | gon /ɡon/ | bi /bi/ | *m-raʔ /mraʔ/ |
| Голова | gaing /kaɲ/ | kaing: /kaɲ/ | kany /kaɲ/ | kən /kən/ | kəmpoŋ /kəmpoŋ/ | kiŋ /kiŋ/ | *ɓoːkʔ /ɓoːkʔ/ |
| Око | ngai /ŋai/ | ngai /ŋai/ | ʼia /ʔia̯/ | ŋaːj /ŋaːj/ | mat /mat/ | ŋai /ŋai/ | *mat /mat/ |
| Вухо | hyaog /ʑʰauk/ | yhaok /j̊auk/ | — | ʨhok /tɕʰok/ | rəməj /rəməj/ | hjɔʔ /hjɔʔ/ | *Ctoːr /Ctoːr/ |
| Ніс | mēeih /mɯ̤ih/ | meeih /mɯih/ | maueh /maɨ̯h/ | kaduŋmuh /kaduŋmuh/ | muh /muh/ | kɔŋmuh /kɔŋmuh/ | *muh /muh/ |
| Рот | nqeeih /dʑʰɯih/ | jheeh /dʑʰɯih/ | ʼmboam /ʔᵊᵐbɔm/ | mojɁ /mojʔ/ | tənɔh /tənɔh/ | mur /mur/ | *miəŋʔ /miəŋʔ/ |
| Зуб | hrang /rʰaŋ/ | rhang /r̥aŋ/ | pioeng /piə̯ŋ/ | xaːŋ /xaːŋ/ | hraŋ /hraŋ/ | hraŋ /r̥aːŋ/ | *lmVɲ /lməɲ/ |
| Язик | ndag /dak/ | dak /dak/ | tak /tak/ | sataɁ /sataʔ/ | həntak /həntak/ | kərdaʼ /kərɗaʔ/ | *lntaːk /lntaːk/ |
| Рука | daix /taiʔ/ | taix /taiʔ/ | miŋ /miŋ/ | taiɁ /taiʔ/ | tiʔ /tiʔ/ | tiː /tiː/ | *tiːʔ /tiːʔ/ |
| Ступня | jāong /tɕa̤uŋ/ | caong /tʃaɔŋ/ | cuang /cua̯ŋ/ | ʥɔːn /dʑɔːn/ | krwɛh /krwɛh/ | ɟɯŋ /ɟɯŋ/ | *ɟəːŋ /ɟəːŋ/ |
| Серце | hrom /rʰɔm/ | rhawm /r̥ɔm/ | kavüa /kavɨa/ | poŋkanɔh /poŋkanɔh/ | tlɔːm ŋok /tlɔːm ŋok/ | nuər /nuər/ | *nuːɕ /nuːɕ/ |
| Кістка | si ang /siʔaŋ/ | si-ang /siʔaŋ/ | sʼang /sᵊʔaŋ/ | kaɁaːŋ /kaʔaːŋ/ | cʼaaŋ /tʃʔaːŋ/ | kaʼang /kaʔaŋ/ | *cʔaːŋ /cʔaːŋ/ |
| Кров | hnam /nʰam/ | nham /n̥am/ | hnam /n̥am/ | n̥aːm /n̥aːm/ | maːm /maːm/ | hnam /n̥aːm/ | *mham /mham/ |
| Кака | aing /ʔaɲ/ | aing /ʔaɲ/ | ʼioeng /ʔiə̯ŋ/ | — | — | — | *ʔicʔ /ʔicʔ/ |
| Любов | mōuh /mo̤h/ | moh /moh/ | kruŋ /kɾuŋ/ | — /—/ | kɔɔh /kɔːh/ | ʔoŋ /ʔoŋ/ | — /—/ |
| Дерево | kaox /kʰauʔ/ | khaox /kʰauʔ/ | khoʼ /kʰoʔ/ | taŋhɔj /taŋhɔj/ | sʔɔːŋ /sʔɔːŋ/ | tiŋ he /tiŋ he/ | *ɟɕɨːʔ /ɟɕɨːʔ/ |
| Собака | soux /soʔ/ | sox /soʔ/ | souʼ /sɒʔ/ | sow /sow/ | sɔʔ /sɔʔ/ | sɔ /sɔ/ | *cɔː /cɔː/ |
| Кішка | miao /miau/ | miao: /miau/ | mai /mai/ | — /—/ | mɛːw /mɛːw/ | ʔəŋaw /ʔəŋaw/ | — /—/ |
| Риба | gax /kaʔ/ | kax /kaʔ/ | kaʼ /kaʔ/ | kaː /kaː/ | kaʼ /kaʔ/ | ka /kaː/ | *kaʔ /kaʔ/ |
| Птах | sim /sim/ | sim /sim/ | sany /saɲ/ | siːm /siːm/ | sim /sim/ | sim /sim/ | *ciːm /ciːm/ |
| Метелик | būng bīang /pṳŋ pi̤aŋ/ | pung piang /puŋ piaŋ/ | mbung mbang /ᵐbuŋ ᵐbaŋ/ | — | tlaːmpaːm /tlaːmpaːm/ | kərla /kərla/ | — |
| Яйце | dom /tɔm/ | tawm ia /tɔm ʔia/ | toum /tɒm/ | bəːn /bəːn/ | kədoŋ /kədoŋ/ | kadam /kaɗam/ | *ktam /ktam/ |
| Ведмідь | grih /krih/ | krih /krih/ | khleh /kʰleh/ | — | huəl /huəl/ | — | — |
| Кінь | nbrūng /brṳŋ/ | brung /bruŋ/ | — | — | — | brəŋ /brəŋ/ | — |
| Дім | nyīex /ɲi̤ɛʔ/ | nyiex /ɲiɛʔ/ | nyueaʼ /ɲɨa̯ʔ/ | — /—/ | gaːŋ /ɡaːŋ/ | gaŋ /ɡaŋ/ | *ɲaːʔ /ɲaːʔ/ |
| Молоко | deeih /tɯih/ | teeh /tɯih/ | — | — | — | ʔom bu /ʔom bu/ | — |
| Мед | rom hia /rɔm hia/ | rawm hia /rɔm hia/ | — | — | — | — | — |
| Сіль | gīh /ki̤h/ | kih /kih/ | kih /kih/ | — | hmaar /hmaːr/ | sɔʔ /sɔʔ/ | *ɓɔːh /ɓɔːh/ |
| Вино | rom blix siad /rɔm pliʔ siat/ | rawm plix siiet /rɔm pliʔ siat/ | — | — | — | — | — |
| Рис | mgaox /ɡauʔ/ | gaox /ɡauʔ/ | — | — | ʰŋɔʔ /ʰŋɔʔ/ | — | *rŋkoːʔ /rŋkoːʔ/ |
| Залізо | hleig /lʰek/ | lhek /l̥ek/ | hlaec /l̥ɛc/ | — | cndroh /cndroh/ | — | — |
| Колесо | ling /liɲ/ | ling: /liɲ/ | — | — | — | — /—/ | — |
| Шовк | man brēi /man pre̤/ | pre /pre/ | — | — | — | — | — |
| Книга | pug lāi /pʰuk la̤i/ | phuk lai /pʰuk lai/ | — | — | pɨːm /pɨːm/ | boʔok /boʔok/ | — |
| Їсти | ih /ʔih/ | ih /ʔih/ | som /som/ | hoːm /hoːm/ | mah /mah/ | hɔm /hɔm/ | *ɟaː /ɟaː/ |
| Пити | nyāex /ɲa̤ɯʔ/ | nyaux /ɲaɯʔ/ | nyoʼ /ɲoʔ/ | ʨoŋ /tɕoŋ/ | ʔɨək /ʔɨək/ | tiəŋ /tiəŋ/ | *ɲuʔ /ɲuʔ/ |
| Спати | id /ʔit/ | it /ʔit/ | ʼac /ʔac/ | ɁiɁ /ʔiʔ/ | sih /sih/ | ʔit /ʔit/ | *ɓic /ɓic/ |
| Один | dīx /ti̤ʔ/ | tix /tiʔ/ | teʼ /teʔ/ | Ɂuː /ʔuː/ | moj /moj/ | ʔu /ʔu/ | *muːj /muːj/ |
| Два | ra /ra/ | ra /ra/ | lʼa /lᵊʔa/ | Ɂaː /ʔaː/ | baar /baːr/ | ar /ʔar/ | *ɓaːr /ɓaːr/ |
| Три | loui /loi/ | loe /lɤ/ | lʼoi /lᵊʔoj/ | Ɂoj /ʔoj/ | peʼ /peʔ/ | ʼuai /ʔuaj/ | *peʔ /peʔ/ |
| Чотири | boun /pon/ | pon /pon/ | paueng /paɨ̯ŋ/ | phon /pʰon/ | pon /pon/ | phon /pʰon/ | *punʔ /punʔ/ |
| П'ять | puan /pʰuan/ | phuan /pʰuan/ | phuan /pʰua̯n/ | — | — | phən /pʰən/ | *pɗam /pɗam/ |
| Сто | yīeh /ʑi̤ɛh/ | yieh /jiɛh/ | ʼyuea /ʔᵊjɨa̯/ | — | — | pəriah /pəriah/ | — |
| Привіт | nob nom /nɔp nɔm/ | nawp nawm /nɔp nɔm/ | — /—/ | — /—/ | lɔh /lɔh/ | — /—/ | — /—/ |
| Дякую | nbuan soun /buan son/ | bwanson /buan son/ | kop khun /kop kʰun/ | — /—/ | ɔrkun /ʔɔrkun/ | — /—/ | — /—/ |
| Добрий | hmom /mʰɔm/ | mhawm /m̥ɔm/ | mac /mac/ | — /—/ | ləʔ /ləʔ/ | laʔ /laʔ/ | — /—/ |
| Новий | kraox /kʰrauʔ/ | khraox /kʰrauʔ/ | khroʼ /kʰroʔ/ | tamaːj /tamaːj/ | həmmeʔ /həmmeʔ/ | kənmɛ /kənmɛ/ | *tmeːʔ /tmeːʔ/ |
| Червоний | raoh /rauh/ | raoh /rauh/ | skhrak /sᵊkʰrak/ | — /—/ | jim /jim/ | kho /kho/ | *roːŋ /roːŋ/ |
| Білий | bāing /pa̤ɲ/ | paing /paɲ/ | ping /piŋ/ | Ɂiluj /ʔiluj/ | klɔɔk /klɔːk/ | blɔʔ /blɔʔ/ | *ɓɔːk /ɓɔːk/ |
| Чорний | lūng /lṳŋ/ | lung /luŋ/ | loang /lɔŋ/ | Ɂivɔŋ /ʔivɔŋ/ | hiəŋ /hiəŋ/ | yim /jim/ | *Cjoŋ /Cjoŋ/ |
| Зелений | glāi /kla̤i/ | klai /klai/ | snga /sᵊŋa/ | niɨ /niɨ/ | siw /siw/ | ɲər /ɲər/ | *kciʔ /kciʔ/ |
| Зозуля | eeb bīd /ʔɯp pi̤t/ | eeppid /ʔɯp pit/ | — | — | — | pək tuʔ /pək tuʔ/ | — |
| Чай | qax /tɕʰaʔ/ | chax /tɕʰaʔ/ | — | — | — | — | — |
| Кава | ka feui /kʰa fɤi/ | kha: feue: /kʰa fɤi/ | — | — | — | khəpi /kʰəpi/ | — |
| Цукор | nām oi /na̤m ʔɔi/ | nam oi: /nam ʔɔi/ | — | — | — | — | — |
Сторінка 1/10
Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.
Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap