Maninkakan

Східна манінка

Нігеро-конголезька

Сім’яНігеро-конголезька Носії~3M ПисьмоЛатиниця КраїниГвінея Офіційна моваНі (офіційна мова Гвінеї — французька; манінка є однією з національних мов) Життєздатністьблагополучна ISO 639-3emk

Східна манінка (самоназва: манінкакан) — мандінгська мова групи манде нігеро-конголезької сім'ї, якою розмовляють понад 3 мільйони людей у Верхній Гвінеї (префектури Канкан, Фарана, Сігірі) та в прилеглих прикордонних районах Малі, Кот-д'Івуару, Сенегалу, Ліберії та Сьєрра-Леоне. Манінка тісно споріднена з бамбара (bm) у Малі та мандінка в Сенегамбії — разом вони утворюють мандінгський діалектний кластер. Манінка — сучасні нащадки імперії Малі (бл. 1235-1670), яка панувала в Західній Африці за правління таких володарів, як Сундіата Кейта і Манса Муса. Винайдення 1949 року абетки нко Соломаною Канте спеціально для мандінгських мов було явною реакцією проти використання чужих писемностей (арабської та латинської) для африканських мов, і нко набуває дедалі ширшого народного вжитку, особливо у Гвінеї. Манінка — одна з найжиттєздатніших африканських мов із неперервною міжпоколіннєвою передачею та значним літературним доробком.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Східна манінка →

Основні слова (87): Східна манінка

Вода

ji

dʒi

Вогонь

ta

ta

Сонце

tele

tele

Місяць

karo

karo

Зірка

lolo

lolo

Ніч

su

su

Дощ

sanji

sandʒi

Вітер

fɔɲɔ

fɔɲɔ

Земля

duukolo

duːkolo

Камінь

kaba

kaba

Гора

kɔnkɛ

kɔŋkɛ

Море

kɔɔji

kɔːdʒi

Мати

ba

ba

Батько

fa

fa

Дочка

denmuso

dɛnmuso

Я

ne

ne

Ти

i

i

Ми

an

an

Ім'я

tɔɔ

tɔː

Людина

mɔɔ

mɔː

Голова

kun

kũ

Око

ɲa

ɲa

Вухо

tolo

tolo

Ніс

nun

nũ

Рот

da

da

Зуб

ɲin

ɲĩ

Язик

nɛn

nɛn

Рука

bolo

bolo

Ступня

sen

sen

Серце

jusu

dʒusu

Кістка

kolo

kolo

Кров

jeli

dʒeli

Кака

bo

bo

Любов

kanin

kanĩ

Дерево

yiri

jiɾi

Собака

wulu

wulu

Кішка

ɲaari

ɲaːri

Риба

jɛɛ

dʒɛː

Птах

kɔnɔ

kɔnɔ

Метелик

firinfirinlen

fiɾinfiɾinlen

Яйце

kili

kili

Кінь

so

so

Дім

bon

bon

Молоко

nɔnɔ

nɔnɔ

Мед

li

li

Сіль

kɔɔ

kɔː

Рис

malo

malo

Залізо

nɛɛ

nɛː

Книга

gbafe

ɡbafe

Їсти

domun

domũ

Пити

min

min

Спати

sunɔɔ

sunɔː

Один

kelen

kelen

Два

fila

fila

Три

saba

saba

Чотири

naani

naːni

П'ять

loolu

loːlu

Сто

kɛmɛ

kɛmɛ

Привіт

i ni se

i ni se

Дякую

i ni ce

i ni tʃe

Добрий

ka ɲi

ka ɲi

Новий

kuda

kuda

Червоний

wulen

wulen

Білий

gbɛ

ɡbɛ

Чорний

fin

fin

Зелений

binkɛndɛlama

binkɛndɛlama

Чай

dute

dute

Кава

kafe

kafe

99

bikɔnɔndɔ ni kɔnɔndɔ

bikɔnɔndɔ ni kɔnɔndɔ

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Нігеро-конголезька

Значення Східна манінкаКіта-манінкаканХасонкеДьюлаБамбараЗахідна манікаМандінка
Вода ji /dʒi/ ji /dʒi/ ji /dʒi/ ji /dʒi/ ji /dʒi/ jiyo /dʒijo/ jiyo /dʒijo/
Вогонь ta /ta/ tasuma /tasuma/ ta /ta/ tasuma /tasuma/ tasuma /tasuma/ ta /ta/ dimbaa /dimbaː/
Сонце tele /tele/ tle /tle/ tili /tili/ tile /tile/ tile /tile/ tilo /tilo/ tiloo /tiloː/
Місяць karo /karo/ kalo /kalo/ kalo /kalo/ kalo /kalo/ kalo /kalo/ xaro /xaɾo/ karoo /karoː/
Зірка lolo /lolo/ lolo /lolo/ lolo /lolo/ lolo /lolo/ dolo /dòlo/ loolo /loːlo/ looloo /loːloː/
Ніч su /su/ su /su/ su /su/ su /su/ su /su/ suwo /suwo/ suutoo /suːtoː/
Дощ sanji /sandʒi/ sanji /saɲɟi/ — sanji /ˈsandʒi/ sanji /ˈsandʒi/ sanjiyo /sandʒijo/ sanjiyo /sandʒijo/
Вітер fɔɲɔ /fɔɲɔ/ fɔɲɔ /fɔɲɔ/ — fɔɲɔ /fɔɲɔ/ fiɲɛ /fiɲɛ/ hoɲo /hoɲo/ foñoo /foɲoː/
Сторінка 1/9

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap