romans

Старофранцузька

індоєвропейська (Романська, галло-романський, північна французька) · історичний / прихований різновид

Сім’яіндоєвропейська (Романська, галло-романський, північна французька) Носіївимер як L1 ПисьмоЛатиниця КраїниПівнічна Франція, англонормандська Англія, держави хрестоносців (Утремер) Офіційна моваКапетингська Франція Життєздатністьмертва ISO 639-3fro

Старофранцузька (roman, françois) — етап французької мови, якою говорили на півночі Франції приблизно з 800 до 1340 року. Це мова «Пісні про Роланда», «Роману про Троянду», ле Марі Французької та артуріанських романів Кретьєна де Труа. Зберігає двовідмінкову систему (називний і непрямий), яку середньофранцузька втратить.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Старофранцузька →

Основні слова (87): Старофранцузька

Вода

eve

ˈɛːvə

Вогонь

feu

fø

Сонце

soleil

soˈleʎ

Місяць

lune

ˈlynə

Зірка

estoile

esˈtoilə

Ніч

nuit

nɥit

Дощ

pluie

ˈplyjə

Сніг

noif

nɔif

Вітер

vent

vent

Земля

terre

ˈtɛrə

Камінь

pierre

ˈpjɛrə

Гора

montaigne

munˈtaɲə

Море

mer

mɛr

Мати

mere

ˈmɛrə

Батько

pere

ˈpɛrə

Дочка

fille

ˈfiʎə

Я

je

dʒə

Ти

tu

ty

Ми

nos

nɔs

Ім'я

nom

nõ

Людина

persone

perˈsonə

Голова

chief

tʃjɛf

Око

oeil

œʎ

Вухо

oreille

uˈrɛʎə

Ніс

nes

nes

Рот

bouche

ˈbutʃə

Зуб

dent

dent

Язик

langue

ˈlaŋɡə

Рука

main

mɛ̃j

Ступня

pié

ˈpiɛ

Серце

cuer

kwɛr

Кістка

os

ɔs

Кров

sanc

sãnk

Кака

merde

ˈmɛrdə

Любов

amor

aˈmor

Дерево

arbre

ˈarbrə

Собака

chien

tʃjɛn

Кішка

chat

tʃat

Риба

poisson

pwɛˈsõn

Птах

oisel

ɔiˈzɛl

Метелик

papeillon

papeˈʎõn

Яйце

uef

œf

Ведмідь

ors

ors

Кінь

cheval

tʃəˈval

Дім

maison

maiˈzõn

Молоко

lait

lajt

Мед

miel

mjɛl

Сіль

sel

sɛl

Вино

vin

vin

Рис

ris

ris

Залізо

fer

fɛr

Колесо

roe

ˈrɔə

Шовк

soie

ˈsojə

Книга

livre

ˈlivrə

Їсти

mangier

manˈdʒjer

Пити

boivre

ˈbojvrə

Спати

dormir

dorˈmir

Один

un

yn

Два

deus

døs

Три

treis

trejs

Чотири

quatre

ˈkwatrə

П'ять

cinc

tsink

Сто

cent

tsent

Привіт

salut

saˈlyt

Дякую

merci

mɛrˈsi

Добрий

bon

bõn

Новий

novel

noˈvɛl

Червоний

roge

ˈrodʒə

Білий

blanc

blank

Чорний

noir

ˈnojr

Зелений

vert

vɛrt

Зозуля

cucu

kuˈky

Суші

harenc sor

aˈrɛŋk ˈsɔr

Цукор

çucre

ˈtsykrə

99

nonante et nuef

noˈnantə e ˈnwɛf

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: індоєвропейська (Романська, галло-романський, північна французька)

Значення СтарофранцузькаОкситанськаАрпітанськаЛадинськаКаталанськаРетороманськаКласична французька
Вода eve /ˈɛːvə/ aiga /ajɡɔ/ égoua /eɡwɔ/ ega /ˈeɡa/ aigua /ajɣwə/ aua /awa/ eau /o/
Вогонь feu /fø/ fuòc /fwɔk/ fuè /fwɛ/ füch /fyk/ foc /fɔk/ fieu /fjew/ feu /fø/
Сонце soleil /soˈleʎ/ solelh /sulɛʎ/ solely /sɔlɛj/ surëdl /suˈrəːdl/ sol /sɔl/ sulegl /suleʎ/ soleil /sɔlɛj/
Місяць lune /ˈlynə/ luna /lynɔ/ lena /lənə/ löna /ˈløːna/ lluna /ʎunə/ glina /ɡlina/ lune /lyn/
Зірка estoile /esˈtoilə/ estèla /esˈtɛlɔ/ étêla /eˈtela/ stëila /ˈstəila/ estrella /əsˈtɾeʎə/ staila /ˈʃtai̯la/ étoile /etwɛl/
Ніч nuit /nɥit/ nuèch /nɥɛtʃ/ nuet /nɥɛ/ nöt /nøt/ nit /nit/ notg /notʃ/ nuit /nɥit/
Дощ pluie /ˈplyjə/ pluèja /ˈplɥɛdʒɔ/ ploge /ˈplodʒe/ pievia /ˈpjɛvja/ pluja /ˈpluʒə/ plievgia /ˈpliəvdʒa/ pluie /plɥi/
Сніг noif /nɔif/ nèu /nɛw/ nê /neː/ nëif /nəif/ neu /nɛw/ naiv /naif/ neige /nɛʒə/
Сторінка 1/10

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap