Français classique

Класична французька

індоєвропейська (Італійська, Романська, галло-романський, північна французька; класичний 17c.) · історичний / прихований різновид

Сім’яіндоєвропейська (Італійська, Романська, галло-романський, північна французька; класичний 17c.) НосіїІсторична літературна форма (~1650–1715 н. е., Grand Siècle); навчальне використання ПисьмоЛатиниця Країнибурбонська Франція (Людовик XIII–Людовик XV); версальський двір; Французька академія Офіційна моваПридворна мова бурбонської Франції; норма «le bel usage» Французької академії Життєздатністьмертва ISO 639-3fra

Класична французька мова / французька мова Великого століття (Français classique, XVII ст.) — це французька мова канонічних авторів Великого століття: Расіна (Andromaque, Phèdre, Britannicus), Корнеля (Le Cid, Polyeucte, Cinna), Мольєра (Tartuffe, Le Misanthrope, Le Malade imaginaire), Лафонтена (Fables), Паскаля (Pensées, Lettres provinciales), Боссюе, Лабрюєра (Caractères), мадам де Севіньє, мадам де Лафаєт (La Princesse de Clèves). Кодифікована Французькою академією (заснована 1635 р. за Рішельє) і «Зауваженнями про французьку мову» Вожла (Remarques sur la langue françoise, 1647) — авторитетного арбітра «bel usage», мовної норми освіченого паризького товариства двору Людовика XIV. Відрізняється від старофранцузької (fro, IX–XIV ст.) і сучасної французької (fr): збереженим /we/ для <oi> (le roi /lœrwe/, що стало /lœrwa/ близько 1700 р., засвідчене в римах Расіна); активним зв'язуванням (liaison) кінцевих приголосних слова в офіційних регістрах; виразними протиставленнями за довготою голосних (chat /ʃaː/ довге vs maman /mamɑ̃/); суворим дотриманням розрізнення ввічливості tu/vous; і семантикою, що передує пейоративному зсуву, у багатьох лексичних одиниць (honnête, galant). Це педагогічний канон, що викладається в класах французького ліцею (Lycée) для читання драматичного та прозового корпусу Великого століття.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Класична французька →

Основні слова (87): Класична французька

Вода

eau

o

Вогонь

feu

fø

Сонце

soleil

sɔlɛj

Місяць

lune

lyn

Зірка

étoile

etwɛl

Ніч

nuit

nɥit

Дощ

pluie

plɥi

Сніг

neige

nɛʒə

Вітер

vent

vɑ̃

Земля

terre

tɛʁ

Камінь

pierre

pjɛʁ

Гора

montagne

mɔ̃ˈtaɲ

Море

mer

mɛʁ

Мати

mère

mɛːr

Батько

père

pɛːr

Дочка

fille

fiʎ

Я

je

ʒə

Ти

tu

ty

Ми

nous

nus

Ім'я

nom

nɔ̃

Людина

personne

pɛrˈsɔnə

Голова

tête

tɛːt

Око

œil

œːj

Вухо

oreille

ɔˈʁɛjə

Ніс

nez

ne

Рот

bouche

buʃ

Зуб

dent

dɑ̃

Язик

langue

lɑ̃ɡ

Рука

main

mɛ̃

Ступня

pied

pje

Серце

cœur

kœːr

Кістка

os

ɔs

Кров

sang

sɑ̃

Кака

merde

mɛʁd

Любов

amour

amur

Дерево

arbre

aːrbr

Собака

chien

ʃjɛ̃

Кішка

chat

ʃaː

Риба

poisson

pwaˈsɔ̃

Птах

oiseau

wɛˈzo

Метелик

papillon

papiˈʎɔ̃

Яйце

œuf

œf

Ведмідь

ours

urs

Кінь

cheval

ʃəˈval

Дім

maison

mɛzɔ̃

Молоко

lait

lɛ

Мед

miel

mjɛl

Сіль

sel

sɛl

Вино

vin

vɛ̃

Рис

riz

ri

Шоколад

chocolat

ʃɔkɔˈla

Залізо

fer

fɛʁ

Колесо

roue

ʁu

Шовк

soie

swɛ

Книга

livre

livʁ

Їсти

manger

mɑ̃ʒe

Пити

boire

bweːr

Спати

dormir

dɔrˈmir

Один

un

œ̃

Два

deux

dø

Три

trois

tʁwɛ

Чотири

quatre

katr

П'ять

cinq

sɛ̃k

Сто

cent

sɑ̃

Привіт

Dieu vous garde

djø vu ɡard

Дякую

grâces

ɡraːs

Добрий

bon

bɔ̃

Новий

nouveau

nuvo

Червоний

rouge

ˈruʒə

Білий

blanc

blɑ̃

Чорний

noir

nweːr

Зелений

vert

vɛʁt

Синій

bleu

blø

Зозуля

coucou

kuˈku

Комп’ютер

abaque

abak

Суші

hareng saur

aʁɑ̃ sɔʁ

Чай

thé

te

Кава

café

kafe

Цукор

sucre

sykʁ

Апельсин

orange

ɔʁɑ̃ʒ

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: індоєвропейська (Італійська, Романська, галло-романський, північна французька; класичний 17c.)

Значення Класична французькаСенегальська французькаІвуарійська французькаГаїтянська французькаФранцузькаАфриканська французькаБельгійська французька
Вода eau /o/ eau /o/ eau /o/ eau /o/ eau /o/ eau /o/ eau /o/
Вогонь feu /fø/ feu /fø/ feu /fø/ feu /fø/ feu /fø/ feu /fø/ feu /fø/
Сонце soleil /sɔlɛj/ soleil /sɔlɛj/ soleil /sɔlɛj/ soleil /sɔlɛj/ soleil /sɔlɛj/ soleil /sɔlɛj/ soleil /sɔlɛj/
Місяць lune /lyn/ lune /lyn/ lune /lyn/ lune /lyn/ lune /lyn/ lune /lyn/ lune /lyn/
Зірка étoile /etwɛl/ étoile /etwal/ étoile /etwal/ étoile /etwal/ étoile /etwal/ étoile /etwal/ étoile /etwal/
Ніч nuit /nɥit/ nuit /nɥi/ nuit /nɥi/ nuit /nɥi/ nuit /nɥi/ nuit /nɥi/ nuit /nɥi/
Дощ pluie /plɥi/ pluie /plɥi/ pluie /plɥi/ pluie /plɥi/ pluie /plɥi/ pluie /plɥi/ pluie /plɥi/
Сніг neige /nɛʒə/ neige /nɛʒ/ neige /nɛʒ/ neige /nɛʒ/ neige /nɛʒ/ neige /nɛʒ/ neige /nɛʒ/
Сторінка 1/10

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap