Tangkhul

Тангкхул-нага

Сино-тибетська

Сім’яСино-тибетська Носії~140K (~125K Індія + ~15K Мʼянма) ПисьмоЛатиниця КраїниІндія Офіційна моваНі (єдина офіційна мова штату Маніпур — маніпурі; тангкхул визнана на регіональному рівні) Життєздатністьблагополучна ISO 639-3nmf

Тангкхул-нага — одна з найбільших мов нага, якою розмовляють близько 140 000 тангкхулів в окрузі Укхрул штату Маніпур, Індія, та в горах Сомра області Сікайн, М'янма. Тангкхули входять до ширшого етнополітичного комплексу нага (~3 млн нага на північному сході Індії та в М'янмі), але вирізняються лінгвістично: тангкхульська група — одна з найбільш розбіжних у межах наговської лінгвістики, відокремлена від інших мов нага та кукі-чин значними граматичними й лексичними відмінностями. Тангкхул має класичні тибето-бірманські риси (тональність, SOV, поліперсональна дієслівна морфологія), але унікальні тангкхульські фонологічні особливості. Лондонське місіонерське товариство запровадило латинську писемність на початку XX століття, а Новий Заповіт було перекладено тангкхульською (Pettigrew 1925).

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Тангкхул-нага →

Основні слова (87): Тангкхул-нага

Вода

ze

ze

Вогонь

mei

mei

Сонце

nyithui

ɲitʰui

Місяць

lai

lai

Зірка

sira

siraː

Ніч

ngayashong

ŋajaʃoŋ

Дощ

zingrot

ziŋrot

Сніг

horam

horam

Вітер

masi

masi

Земля

ngalei

ŋalei

Камінь

ngalung

ŋaluŋ

Гора

kaphung

kapʰuŋ

Море

ngayi

ŋaji

Мати

ina

ina

Батько

apa

apa

Дочка

nawngalawu

nawŋalawu

Я

i

i

Ти

na

na

Ми

ithum

itʰum

Ім'я

amin

amin

Голова

kui

kui

Око

mi

mi

Вухо

khana

kʰana

Ніс

natang

nataŋ

Рот

khamor

kʰamor

Зуб

ha

ha

Язик

male

male

Рука

pang

paŋ

Ступня

phei

pʰei

Серце

mokyaba

mokjaba

Кістка

ara

ara

Кров

ashi

aʃi

Кака

paai

paːi

Любов

cha

tʃa

Дерево

leiyik

leijik

Собака

ui

ui

Кішка

mibu

mibu

Риба

khai

kʰai

Птах

vanao

vanao

Метелик

konghang

koŋhaŋ

Яйце

harra

harra

Ведмідь

singom

siŋom

Кінь

sigui

siɡui

Дім

shim

ʃim

Молоко

seina

seinə

Мед

khuira

kʰuira

Сіль

machi

matʃi

Вино

drakhara

drakʰaːra

Рис

mawon

mawon

Залізо

mari

mari

Колесо

kangphei

kaŋpʰei

Шовк

kaprangku

kapraŋku

Книга

lairik

lairik

Їсти

ngui

ŋui

Пити

rai

rai

Спати

pi

pi

Один

kha

kʰa

Два

khani

kʰani

Три

kathum

katʰum

Чотири

mati

məti

П'ять

phanga

pʰəŋa

Сто

shakha

ʃakʰə

Привіт

hayau

hajau

Дякую

ase

ase

Добрий

kahei

kahei

Новий

kathar

katʰar

Червоний

kahunga

kahuŋa

Білий

kachar

katʃar

Чорний

kachik

katʃik

Зелений

khamateka

kʰamateka

Синій

khamaying

kʰamajiŋ

Цукор

chini

tʃini

Апельсин

komola

komola

99

hangchikoda chiko

haŋtʃikoda tʃiko

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Сино-тибетська

Значення Тангкхул-нагаХакха-чинМізоМаніпуріЗеме-нагаЦанглаЗахідночамська
Вода ze /ze/ ti /ti/ tui /tui/ ꯏꯁꯤꯡ /isiŋ/ hedui /hedui/ ri /ɾi/ ايا /ja/
Вогонь mei /mei/ mei /mei/ mei /mei/ ꯃꯩ /mə́i/ hemi /hemi/ mi /mi/ افوي /apuei/
Сонце nyithui /ɲitʰui/ ni /ni/ ni /ni/ ꯅꯨꯃꯤꯠ /numit/ naimik /naimik/ ngam /ŋam/ أديتياء /aditiak/
Місяць lai /lai/ thla /tʰla/ thla /tʰla/ ꯊꯥ /tʰaː/ hekeu /hekeu/ lanyingam /laɲiŋam/ بيلن /bilan/
Зірка sira /siraː/ arfi /ʔarfi/ arsi /arsi/ ꯊꯋꯥꯟꯃꯤꯆꯥꯛ /tʰəwanmitʃak/ hegi /heɡi/ karma /kaɾma/ فتاۛء /patɨʔ/
Ніч ngayashong /ŋajaʃoŋ/ zan /zan/ zan /zan/ ꯑꯍꯤꯡ /əhiŋ/ muizeu /muizeu/ binang /binaŋ/ مالم /malam/
Дощ zingrot /ziŋrot/ ruah /rua/ ruah /ruaʔ/ ꯅꯣꯡ /noŋ/ tingrui /tiŋrui/ ngamsu /ŋamsu/ —
Сніг horam /horam/ hawhra /hawhra/ vur /vur/ ꯎꯟ /un/ kebun /kebun/ phom /pʰom/ —
Сторінка 1/10

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap