金华话

Цзіньхуаський у

Синітська (у, група Учжоу 婺州片)

Сім’яСинітська (у, група Учжоу 婺州片) Носії~2M Письмоханьські ієрогліфи КраїниКитай (Цзіньхуа, центральна Чжецзян) Офіційна моваНі (регіональна) ISO 639-3wuu Glottocodejinh1234

Цзіньхуаський діалект у (金华话) — прототиповий представник усуйчжоуської підгрупи у (婺州片), первинної гілки китайської мови у, рівноправної з — а не підпорядкованої — тайху-у (Шанхай, Сучжоу, Ханчжоу). Ним розмовляють близько 2 млн осіб у центральній частині провінції Чжецзян, у басейні річки Цзіньхуа. Усуйчжоуський у типологічно консервативний: він зберігає повне троїсте протиставлення обструентів середньовічної китайської (глухий / придиховий / дзвінкий), як і інші групи у, проте його тонова система (зазвичай 7–8 категорій із характерними контурами) та низка лексичних одиниць (напр., займенник 1-ї ос. одн. 我 [ŋo], 3-ї ос. одн. 渠 [gɛ]) помітно відрізняються від тайху-у, що відображає раннє відгалуження усуйчжоуського від решти у. Регіон є батьківщиною знаменитої цзіньхуаської шинки та місцем народження неоконфуціанського вченого династії Сун Люй Цзуцяня.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Цзіньхуаський у →

Основні слова (87): Цзіньхуаський у

Вода

水

ɕy˥˧˥

Вогонь

火

xuɤ˥˧˥

Сонце

日头

ȵiəʔ˨˩˨ diu˧˩˧

Місяць

月光

ȵyɤ˩˦ kuɑŋ˧˧˦

Зірка

星

siŋ˧˧˦

Ніч

夜里

ia˩˦ li˥˧˥

Дощ

雨

y˥˧˥

Сніг

雪

sie˥˥

Вітер

风

foŋ˧˧˦

Земля

土

tʰu˥˧˥

Камінь

石头

ʑiəʔ˨˩˨ diu˧˩˧

Гора

山

sɑ˧˧˦

Море

海

xɛ˥˧˥

Мати

阿娘

əʔ˦ ȵiɑŋ˧˩˧

Батько

阿爸

əʔ˦ pɑ˥˥

Дочка

女儿

nɑ˥˧˥ ŋ̍˧˩˧

Я

我

ɑ˥˧˥

Ти

尔

ŋ̍˥˧˥

Ми

我郎

ɑ˥˧˥ lɑŋ˧˩˧

Ім'я

名字

miŋ˧˩˧ zɿ˩˦

Людина

人

ȵiŋ˧˩˧

Голова

头

diu˧˩˧

Око

眼睛

ɑ˥˧˥ tsiŋ˧˧˦

Вухо

耳朵

ŋ̍˥˧˥ tuɤ˥˧˥

Ніс

鼻头

biəʔ˨˩˨ diu˧˩˧

Рот

口

kʰiu˥˧˥

Зуб

牙

uɑ˧˩˧

Язик

口舌

kʰiu˥˧˥ dʑyɤ˩˦

Рука

手

ɕiu˥˧˥

Ступня

脚

tɕiəʔ˦

Серце

心

siŋ˧˧˦

Кістка

骨头

kuəʔ˦ diu˧˩˧

Кров

血

ɕyɤ˥˥

Кака

屎

sɿ˧˧˦

Любов

—

—

Дерево

树

ʑy˩˦

Собака

狗

kiu˥˧˥

Кішка

猫

mɑu˧˩˧

Риба

鱼

ȵy˧˩˧

Птах

鸟

ȵiɑu˥˥

Метелик

蝴蝶

u˧˩˧ dia˩˦

Яйце

卵

ləŋ˥˧˥

Ведмідь

熊

ioŋ˧˩˧

Кінь

马

mɤa˥˧˥

Дім

屋里

oʔ˦ li˥˧˥

Молоко

牛奶

ȵiu˧˩˧ nɑ˥˧˥

Мед

蜂蜜

foŋ˧˧˦ miəʔ˨˩˨

Сіль

盐

ie˧˩˧

Вино

葡萄酒

bu˧˩˧ dɑu˧˩˧ tsiu˥˧˥

Рис

米

mie˥˧˥

Шоколад

巧克力

tɕʰiɑu˥˧˥ kʰəʔ˦ liəʔ˨˩˨

Залізо

铁

tʰia˥˥

Колесо

轮盘

ləŋ˧˩˧ bɤ˧˩˧

Шовк

丝

sɿ˧˧˦

Книга

书

ɕy˧˧˦

Їсти

吃

tɕʰiəʔ˦

Пити

吃

tɕʰiəʔ˦

Спати

睏

kʰuəŋ˥˥

Один

一

iəʔ˦

Два

二

ŋ̍˩˦

Три

三

sɑ˧˧˦

Чотири

四

si˥˥

П'ять

五

ŋ̍˥˧˥

Сто

百

pəʔ˦

Привіт

侬好

noŋ˥˧˥ xɑu˥˧˥

Дякую

谢谢

zia˩˦ zia˩˦

Добрий

好

xɑu˥˧˥

Новий

新

siŋ˧˧˦

Червоний

红

oŋ˧˩˧

Білий

白

bəʔ˨˩˨

Чорний

黑

xəʔ˦

Зелений

绿

loʔ˨˩˨

Синій

蓝

lɑ˧˩˧

Комп’ютер

电脑

diã˩˦ nɑu˥˧˥

Суші

寿司

ʑiu˩˦ sɿ˧˧˦

Чай

茶

dzuɑ˧˩˧

Цукор

糖

dɑŋ˧˩˧

Апельсин

橙

dʑiŋ˧˩˧

99

九十九

tɕiu˥˧˥ ʑiəʔ˨˩˨ tɕiu˥˧˥

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Синітська (у, група Учжоу 婺州片)

Значення Цзіньхуаський уХанчжоуська уЦзясинський діалект уНінбоськаСучжоуський уЦзианьський ганьВеньчжоуський у
Вода 水 /ɕy˥˧˥/ 水 /sʮei˥˧/ 水 /sɿ˦˦/ 水 /sɿ˧˨˥/ 水 /sʮ˥˩/ 水 /suei˥˧/ 水 /sɿ˧˥/
Вогонь 火 /xuɤ˥˧˥/ 火 /hoᵘ˥˧/ 火 /huᵝ˦˦/ 火 /hu˧˨˥/ 火 /həu˥˩/ 火 /fo˥˧/ 火 /fu˧˥/
Сонце 日头 /ȵiəʔ˨˩˨ diu˧˩˧/ 日头 /zəʔ˨ dei˨˩˧/ 日头 /ȵieʔ˥ de˧˩/ 日头 /ɲiʔ˩˨ dɤu/ 太阳 /tʰɑ˥ ɦiã˨˩/ 日头 /lɛ˧˧˦ tʰɛu˩˩/ 日头 /ȵi˨˩˧ dɤu˧˩/
Місяць 月光 /ȵyɤ˩˦ kuɑŋ˧˧˦/ 月亮 /ɦyeʔ˨ liæ̃˩˧/ 月亮 /yeʔ˥ liã˩˩˦/ 月亮 /ɲyəʔ˩˨ liaŋ/ 月亮 /ŋəʔ˧ liã˥˩/ 月光 /yɛ˧˧˦ kuɔŋ˧˧˦/ 月光 /ȵy˨˩˧ kuɔ˧˧/
Зірка 星 /siŋ˧˧˦/ 星 /ɕiŋ˧˧/ 星 /ɕiŋ˥˩/ 星 /ɕin˥˧/ 星 /sin˦˦/ 星光 /ɕiaŋ˧˧˦ kuɔŋ˧˧˦/ 星 /seŋ˧˧/
Ніч 夜里 /ia˩˦ li˥˧˥/ 夜里 /ɦi˩˧ li˥˧/ 夜里 /iɑ˧˥ li˨˩˨/ 夜里 /ɦia˨˩˧ li˨˩˧/ 夜里 /ɦiɑ˨˧ li˨˧/ 夜里 /ia˨˩˦ li˥˧/ 夜里 /ɦi˨˨ lei˧˦/
Дощ 雨 /y˥˧˥/ 雨 /ʔʮ˥˧/ 雨 /y˦˦/ 雨 /ɦy˩˩˧/ 雨 /ɦy˨˧˩/ 雨 /y˥˧/ 雨 /vu˧˦/
Сніг 雪 /sie˥˥/ 雪 /ɕieʔ˥/ 雪 /ɕieʔ˥/ 雪 /ɕiɪʔ˥˥/ 雪 /siɪʔ˥/ 雪 /ɕyɛ˧˧˦/ 雪 /ɕy˧˩˧/
Сторінка 1/10

Порівняння читань ханьцзи

Ієрогліф Цзіньхуаський уШанхайський уЦзианьський ганьВеньчжоуський уНінбоськаІнтаньська ганьськаСучжоуський у
一 iq⁵⁵ /iəʔ˥˥/ iq7 /ɪʔ˥˥/ i³³⁴ /i˧˧˦/ yi²¹³ /ji˨˩˧/ iq7 /iɪʔ˥/ iʔ⁵ /iʔ˥/ iq7 /iəʔ˦˧/
二 nyi²¹³ /n̩˨˩˧/ gni6 /ɲi˨˧/ ɵ²¹⁴ /ɵ˨˩˦/ nyi²² /ɲi˨˨/ 白讀gni6 /ȵi˨˩˧/文讀er6 /əl˨˩˧/ ɵ⁵³ /ɵ˥˧/ gni6 /ɲi˨˧˩/
三 sa³³ /sã˧˧/ se1 /sɛ˥˧/ — sa³³ /sa˧˧/ sae1 /sɛ˥˧/ san³³ /san˧˧/ se1 /sᴇ˦˦/
四 sy⁵³ /sz̩˥˧/ sy5 /sɿ˧˥/ sɿ¹¹ /sɿ˩˩/ sy⁴² /sɿ˦˨/ sy5 /sɿ˦˦/ sɿ⁵³ /sɿ˥˧/ sy5 /sɿ˥˩˧/
五 ng²¹³ /ŋ˨˩˧/ ng6 /ŋ̍˨˧/ ŋ̍⁵³ /ŋ̍˥˧/ ng²² /ŋ̍˨˨/ ng6 /ŋ̍˨˩˧/ ŋ̍³⁵ /ŋ̍˧˥/ ng6 /ŋ̍˨˧˩/
六 lieu²⁴ /liu˨˦/ loq8 /loʔ˩˨/ liu²¹⁴ /liu˨˩˦/ lieu²¹³ /lɤu˨˩˧/ loq8 /loʔ˩˨/ liuʔ² /liuʔ˨/ loq8 /loʔ˨˧/
七 tshiq⁵⁵ /tsʰiəʔ˥˥/ chiq7 /tɕʰɪʔ˥˥/ tɕʰi³³⁴ /tɕʰi˧˧˦/ tshei²¹³ /tsʰei˨˩˧/ chiq7 /tɕʰiɪʔ˥/ tɕʰiʔ⁵ /tɕʰiʔ˥/ tshiq7 /tsʰiəʔ˦˧/
八 paq⁵⁵ /pɒʔ˥˥/ paq7 /pɐʔ˥˥/ pɛ³³⁴ /pɛ˧˧˦/ po²¹³ /po˨˩˧/ paq7 /pɐʔ˥/ paʔ⁵ /paʔ˥/ poq7 /poʔ˦˧/
九 jieu⁵³⁵ /tɕiɤɯ˥˧˥/ cieu5 /tɕiɤɯ˧˥/ — jiau³⁵ /tɕiau˧˥/ cieu3 /tɕiʏ˧˥/ tɕiu³⁵ /tɕiu˧˥/ cieu3 /tɕiʏ˥˩/
十 zeq²¹² /zəʔ˨˩˨/ zeq8 /zəʔ˩˨/ sɛ²¹⁴ /sɛ˨˩˦/ zai²¹³ /zai˨˩˧/ zyuq8 /zʮœʔ˩˨/ sɛʔ² /sɛʔ˨/ zeq8 /zəʔ˨˧/
Сторінка 1/11

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap