Хальмг келн

Калмицька

монгольська сім'я (західна, ойрат-калмицька)

Сім’ямонгольська сім'я (західна, ойрат-калмицька) Носії~80K Письмокирилиця; історично — тодо-бічиг (ясне письмо, від 1648 року) КраїниРосія Офіційна моваРеспубліка Калмикія (співофіційна з російською) Життєздатністьвразлива ISO 639-3xal

Калмицька — єдина монгольська мова Європи, калмики — нащадки частини ойратів, які переселились у Нижнє Поволжя в XVII столітті. У 1648 році Зая-Пандіта створив «Ясне письмо (Тодо-бічіг)»; сучасна калмицька використовує кирилицю з додатковими літерами һ ң ө ү.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Калмицька →

Основні слова (87): Калмицька

Вода

усн

usn̩

Вогонь

һал

ɣal

Сонце

нарн

narn

Місяць

сар

sar

Зірка

одн

odn̩

Ніч

сө

sø

Дощ

хур

xur

Сніг

цасн

tsasn

Вітер

салькн

salʲˈkn̩

Земля

һазр

ɣazr

Камінь

чолун

tʃolun

Гора

уул

uːl

Море

теңгс

teŋɡs

Мати

ээҗ

eːdʒ

Батько

эцк

etsəˈkə

Дочка

күүкн

kyːkn

Я

би

bi

Ти

чи

tʃi

Ми

бидн

bidn̩

Ім'я

нерн

nern

Людина

күн

kyn

Голова

толһа

tolɣa

Око

нүдн

nyˈdn̩

Вухо

чикн

tʃikn̩

Ніс

хамр

xamr

Рот

амн

amn̩

Зуб

шүдн

ʃydn̩

Язик

келн

keln̩

Рука

һар

ɣar

Ступня

көл

køl

Серце

зүркн

zyrˈkən

Кістка

ясн

jasn̩

Кров

цусн

tsusn̩

Кака

баасн

baːsn̩

Любов

дурлх

durlx

Дерево

модн

moˈdn̩

Собака

ноха

noxa

Кішка

мис

mis

Риба

заһсн

zaɣsn̩

Птах

шовун

ʃowun

Метелик

эрвәкә

erwækæ

Яйце

өндгн

øndɡn̩

Ведмідь

аю

aju

Кінь

мөрн

møˈrn̩

Дім

гер

ɡer

Молоко

үсн

ysn̩

Мед

бал

bal

Сіль

давсн

dawsn̩

Вино

чаһр

tʃaɣr̩

Рис

тутрһ

tutrəɣ

Шоколад

шоколад

ʃokolad

Залізо

төмр

tøˈmər

Колесо

төгә

tøɡæ

Шовк

торһн

torˈɣən

Книга

дегтр

dekˈtər

Їсти

идх

itˈxə

Пити

уух

uːx

Спати

унтх

untx

Один

негн

neɡn

Два

хойр

xojr

Три

һурвн

ɣurwn̩

Чотири

дөрвн

dørwn̩

П'ять

тавн

tawn

Сто

зун

zun

Привіт

менд

mend

Дякую

ханҗанав

xanʲdʒanaw

Добрий

сән

sæn

Новий

шин

ʃin

Червоний

улан

ulan

Білий

цаһан

tsaɣan

Чорний

хар

xar

Зелений

ноһан

noˈɣan

Синій

көк

køˈkə

Зозуля

көкә

køˈkæ

Комп’ютер

компьютер

komˈpjuter

Чай

цә

tsæ

Цукор

шикр

ʃikr̩

Апельсин

апельсин

apelʲˈsin

99

йирн йисн

jirn̩ jisn

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: монгольська сім'я (західна, ойрат-калмицька)

Значення КалмицькаСередньомонгольськаКласична монгольськаПрамонгольська моваМонгольськаБурятськаСхіднойугурська мова
Вода усн /usn̩/ ᠤᠰᠤᠨ /usun/ ᠤᠰᠤᠨ /usun/ *usun /usun/ ус /us/ уһан /uhan/ qusun /qusun/
Вогонь һал /ɣal/ ᠭᠠᠯ /qal/ ᠭᠠᠯ /ɡal/ *gal /ɡal/ гал /ɡal/ гал /ɡal/ ʁal /ʁal/
Сонце нарн /narn/ ᠨᠠᠷᠠᠨ /naran/ ᠨᠠᠷᠠᠨ /naran/ *naran /naran/ нар /nar/ наран /naran/ naran /naran/
Місяць сар /sar/ ᠰᠠᠷᠠ /sara/ ᠰᠠᠷᠠ /sara/ *sara /sara/ сар /sar/ һара /hara/ sara /sara/
Зірка одн /odn̩/ ᠬᠣᠳᠤᠨ /hodun/ ᠣᠳᠣᠨ /odun/ *hodun /hodun/ од /ɔt/ одон /odoŋ/ hodən /hodən/
Ніч сө /sø/ ᠰᠥᠨᠢ /søni/ ᠰᠥᠨᠢ /søni/ *söni /søni/ шөнө /ʃønø/ һүни /hyni/ søønə /søːnə/
Дощ хур /xur/ ᠬᠤᠷᠠ /qura/ ᠬᠤᠷᠠ /qura/ *kura /kura/ бороо /bɔrɔː/ бороо /bɔrɔː/ xura /χura/
Сніг цасн /tsasn/ ᠴᠠᠰᠤᠨ /tʃasun/ ᠴᠠᠰᠤ /tʃasu/ *časun /tʃasun/ цас /tsas/ саһан /sahaŋ/ tʃasən /tʃasən/
Сторінка 1/10

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap