تۆرکجه

Південноазербайджанська

тюркський (огузький, азербайджанський)

Сім’ятюркський (огузький, азербайджанський) Носії~15M Письмоперсо-арабське (іранський принцип); латиниця онлайн КраїниІран (Схід/Захід Азербайджану, Ардебіль, Зенджан) Офіційна моваНі (визнаний меншина) Життєздатністьблагополучна ISO 639-3azb

Також відомий як: Iranian Azerbaijani, Azeri (Iran)

Південноазербайджанська — найбільша мова меншини в Ірані, якою розмовляють 13–15 млн осіб (імовірно, недораховано) переважно в провінціях Східний/Західний Азербайджан, Ардебіль і Зенджан. Огузька тюркська мова, споріднена з (північною) азербайджанською, якою розмовляють у Республіці Азербайджан, зі значним перським лексичним впливом, що відображає століття перського адміністративного панування. Записується видозміненим персько-арабським письмом (на відміну від латиниці, яку використовують в Азербайджані). Попри те що Конституція Ірану 2002 року дозволяє освіту мовами меншин, офіційні обмеження на навчання азербайджанською мовою лишаються предметом гострих дискусій.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Південноазербайджанська →

Основні слова (87): Південноазербайджанська

Вода

سو

su

Вогонь

اوْد

od

Сонце

گۆنش

ɡyneʃ

Місяць

آی

aj

Зірка

اولدوز

ulˈduz

Ніч

گئجه

ɡedʒæ

Дощ

یاغیش

jaːˈɣɯʃ

Сніг

قار

ɡɑɾ

Вітер

کولک

cyˈlæc

Земля

تورپاق

toɾpɑɣ

Камінь

داش

daʃ

Гора

داغ

dɑɣ

Море

دنیز

dæˈniz

Мати

آنا

ɑnɑ

Батько

آتا

ɑtɑ

Дочка

قیز

ɡɯz

Я

من

mæn

Ти

سن

sæn

Ми

بیز

biz

Ім'я

آد

ɑd

Людина

آدام

ɑdɑm

Голова

باش

baʃ

Око

گؤز

ɡøz

Вухо

قولاق

ɡulɑɣ

Ніс

بورون

buˈɾun

Рот

آغیز

ɑˈɣɯz

Зуб

دیش

diʃ

Язик

دیل

dil

Рука

اَل

æl

Ступня

آیاق

ɑjɑɣ

Серце

اۆرک

yræk

Кістка

سۆمۆک

syˈmyk

Кров

قان

ɡan

Кака

کاکا

kaka

Любов

سئوگی

sevɡi

Дерево

آغاج

ɑɣɑdʒ

Собака

ایت

it

Кішка

پیشیک

piʃik

Риба

بالیق

baˈlɯɡ

Птах

قوش

ɡuʃ

Метелик

کپه‌نک

kæpænæk

Яйце

يومورتا

jumurta

Ведмідь

آیی

ajɯ

Кінь

آت

at

Дім

ائو

ev

Молоко

سود

syd

Мед

بال

bɑl

Сіль

دوز

duz

Вино

شراب

ʃæˈɾab

Рис

دویو

dyˈjy

Шоколад

شوکولات

ʃokoˈlɑt

Залізо

دمیر

dæmiɾ

Колесо

تکر

tækæɾ

Шовк

ایپک

iˈpæk

Книга

کیتاب

kiˈtab

Їсти

یئمک

jemæk

Пити

ایچمک

itʃmæk

Спати

یاتماق

jɑtmɑɡ

Один

بیر

bir

Два

ایکی

iˈci

Три

اوچ

ytʃ

Чотири

دؤرد

døɾd

П'ять

بئش

beʃ

Сто

یوز

jyz

Привіт

سلام

sælam

Дякую

ساغ اول

saɣ ol

Добрий

یاخشی

jaxʃɯ

Новий

یئنی

jeˈni

Червоний

قیرمیزی

ɡɯɾmɯˈzɯ

Білий

آغ

ɑɣ

Чорний

قارا

ɡɑˈɾɑ

Зелений

یاشیل

jaˈʃɯl

Синій

گؤی

dʒœj

Зозуля

گوگوک

ɡuˈɡuk

Комп’ютер

کامپیوتر

kɑmpjuˈter

Суші

سوشی

suˈʃi

Чай

چای

tʃɑj

Кава

قهوه

ɡæhˈvæ

Цукор

شکر

ʃæˈkæɾ

Апельсин

پرتقال

poɾtaˈɣal

99

دوخسان دوققوز

doxˈsɑn doɡˈɡuz

Дофамін

دوپامین

dopɑˈmin

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: тюркський (огузький, азербайджанський)

Значення ПівденноазербайджанськаАзербайджанськаКашкайськаКримськотатарськаТуркменськаТурецькаГагаузька
Вода سو /su/ su /su/ su /su/ suv /suv/ suw /suːw/ su /su/ su /su/
Вогонь اوْد /od/ od /od/ ot /ot/ ateş /ateʃ/ ot /oːt/ ateş /ateʃ/ ateş /aˈteʃ/
Сонце گۆنش /ɡyneʃ/ günəş /ɟynæʃ/ gün /ɟyn/ küneş /kyneʃ/ gün /ɡyn/ güneş /ɟyneʃ/ güneş /ɟyˈneʃ/
Місяць آی /aj/ ay /ɑj/ ay /aj/ ay /aj/ aý /ɑːj/ ay /aj/ ay /aj/
Зірка اولدوز /ulˈduz/ ulduz /ulˈduz/ ulduz /ulduz/ yıldız /jɯɫˈdɯz/ ýyldyz /jɯɫˈdɯz/ yıldız /jɯɫˈdɯz/ yıldız /jɯɫˈdɯz/
Ніч گئجه /ɡedʒæ/ gecə /ɡedʒæ/ gecə /ɡedʒæ/ gece /ɡedʒe/ gije /ɡidʒe/ gece /ɡedʒe/ gecä /ɡedʒæ/
Дощ یاغیش /jaːˈɣɯʃ/ yağış /jaːˈɣɯʃ/ — yağmur /jaːmur/ ýagyş /jaːʁɯʃ/ yağmur /jaːˈmuɾ/ yaamur /jaːˈmur/
Сніг قار /ɡɑɾ/ qar /ɡɑɾ/ qar /ɡar/ qar /qɑr/ gar /ɡar/ kar /kaɾ/ kaar /kaːr/
Сторінка 1/11

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap