仙台弁

Сендайський діалект

японські (Тохоку)

Сім’яяпонські (Тохоку) Носії~2.3M ПисьмоКандзі + Хірагана + Катакана КраїниЯпонія Офіційна моваНі (регіональна) Життєздатністьблагополучна ISO 639-3jpn

Сендайський діалект (仙台弁, Sendai-ben) — регіональний різновид японської мови, поширений у Сендаї та його околицях, а ширше — у префектурі Міяґі; він належить до південної зони діалектів Тохоку. Традиційне місцеве мовлення має спільні риси із сусідніми діалектами Тохоку, однак уживання залежить від місцевості, віку та стилю, а молоді містяни часто послуговуються формами, ближчими до стандартної японської. Серед часто згадуваних фонетичних рис — централізація й ослаблення протиставлення /i/ та /u/ в певних позиціях, інтервокальне одзвінчення деяких шумних приголосних і місцеві інтонаційні моделі. Граматика й лексика містять регіональні форми на зразок be, що виражають припущення, намір або запрошення, а не є універсальним показником твердження. Сендайське мовлення записують звичайним японським правописом, хоча в діалогах і місцевих культурних матеріалах трапляються діалектні написання.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Сендайський діалект →

Основні слова (87): Сендайський діалект

Вода

水

midzɯ

Вогонь

火

hi

Сонце

お日さま

ohisama

Місяць

月

tsɯki

Зірка

星

hoɕi

Ніч

夜

joɾɯ

Дощ

雨

ame

Сніг

雪

jɯki

Вітер

風

kadze

Земля

土

tsɯtɕi

Камінь

石

iɕi

Гора

山

jama

Море

海

ɯmi

Мати

がが

ɡaɡa

Батько

おどっつぁん

odottsaɴ

Дочка

娘

mɯsɯme

Я

おれ

oɾe

Ти

おめ

ome

Ми

おらほ

oɾaho

Ім'я

名前

namae

Людина

人

çito

Голова

頭

adama

Око

目

me

Вухо

耳

mimi

Ніс

鼻

hana

Рот

口

kɯtɕi

Зуб

歯

ha

Язик

舌

ɕida

Рука

手

te

Ступня

足

aɕi

Серце

こごろ

koɡoɾo

Кістка

骨

hone

Кров

血

tɕi

Кака

うんち

ɯ̃ɴtɕi

Любов

愛

ai

Дерево

木

ki

Собака

犬

inɯ

Кішка

ねご

neɡo

Риба

さがな

saɡana

Птах

鳥

toɾi

Метелик

蝶

tɕoː

Яйце

卵

tamaɡo

Ведмідь

熊

kɯma

Кінь

馬

ɯma

Дім

家

ie

Молоко

牛乳

ɡʲɯːɲɯː

Мед

蜂蜜

hatɕimitsɯ

Сіль

塩

ɕio

Вино

ワイン

waiɴ

Рис

米

kome

Залізо

鉄

tetsɯ

Колесо

車輪

ɕaɾiɴ

Шовк

絹

kinɯ

Книга

本

hoɴ

Їсти

食って

kɯtte

Пити

飲んで

nonde

Спати

寝る

neɾɯ

Один

一っつ

hitottsɯ

Два

二

nɨ

Три

三

saɴ

Чотири

四

joɴ

П'ять

五

ɡo

Сто

百

hʲakɯ

Привіт

こんぬづは

konnɯdzɯwa

Дякую

どうもね

doːmone

Добрий

良くて

jokɯte

Новий

新しい

adaɾaɕiː

Червоний

あがい

aɡai

Білий

白い

ɕiɾoi

Чорний

黒い

kɯɾoi

Зелений

緑

midoɾi

Синій

青い

aoi

Зозуля

カッコウ

kakːoː

Гав-гав

ワンワン

waɴwaɴ

Комп’ютер

コンピューター

kombjɯːdaː

Wi-Fi

Wi-Fi

ɰaiɸai

Суші

寿司

sɯ̈sɯ̈

Чай

お茶

otɕa

Кава

コーヒー

koːhiː

Цукор

砂糖

sadoː

Апельсин

オレンジ

oɾendʑi

99

九十九

kʲɯːdʑɯːkʲɯː

Дофамін

ドーパミン

doːpamiɴ

Равлик (@)

アットマーク

atːomaːɡɯ

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: японські (Тохоку)

Значення Сендайський діалектАоморійський діалектХакатський діалектКіотський діалектОсакський діалектХіросімський діалектЯпонська
Вода 水 /midzɯ/ 水 /mizɯ/ 水 /mizɯ/ 水 /mizɯ/ 水 /mizɯ/ 水 /mizɯ/ 水 /mizɯ/
Вогонь 火 /hi/ 火 /hi/ 火 /hi/ 火 /hi/ 火 /hi/ 火 /hi/ 火 /hi/
Сонце お日さま /ohisama/ 日 /hi/ 日 /hi/ 日 /hi/ 日 /hi/ 日 /hi/ 日 /hi/
Місяць 月 /tsɯki/ 月 /tsɯki/ 月 /tsɯki/ 月 /tsɯki/ 月 /tsɯki/ 月 /tsɯki/ 月 /tsɯki/
Зірка 星 /hoɕi/ 星 /hoɕi/ 星 /hoɕi/ 星 /hoɕi/ 星 /hoɕi/ 星 /hoɕi/ 星 /hoɕi/
Ніч 夜 /joɾɯ/ 夜 /joɾɯ/ 夜 /joɾɯ/ 夜 /joɾɯ/ 夜 /joɾɯ/ 夜 /joɾɯ/ 夜 /joɾɯ/
Дощ 雨 /ame/ 雨 /ame/ 雨 /ame/ 雨 /ame/ 雨 /ame/ 雨 /ame/ 雨 /ame/
Сніг 雪 /jɯki/ 雪 /jɯki/ 雪 /jɯki/ 雪 /jɯki/ 雪 /jɯki/ 雪 /jɯki/ 雪 /jɯki/
Сторінка 1/11

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap