Ногай тили

Ногайська

Тюркська

Сім’яТюркська Носії~90K (безумовно під загрозою) ПисьмоКирилиця КраїниРосія Офіційна моваРосія (Дагестан і Карачаєво-Черкесія, державна мова) Життєздатністьвизначено під загрозою ISO 639-3nog

Ногайська мова (самоназва Ногай тили / Noğay tili) — кипчацька тюркська мова, що походить від степової конфедерації Ногайської Орди, яка панувала в Понтійсько-Каспійському степу в XVI-XVII століттях, перш ніж була роздроблена російською експансією. Сучасні ногайці розпорошені по кількох регіонах Росії та поділяються на три регіональні підгрупи: караногайці (Дагестан), ахногайці (Карачаєво-Черкесія) та кубанські ногайці (Ставропольський край), із меншими громадами в Астрахані, Чечні та румунській Добруджі. У лінгвістичному відношенні ногайська належить до кипчацько-ногайської підгілки поряд із казахською (kk), каракалпацькою (kaa) та киргизькими діалектами, маючи значні запозичення з російської, татарської та кавказьких мов. Ногайці мають потужну усну епічну традицію, зосереджену навколо циклу про Едіге, який прославляє засновників Ногайської Орди.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Ногайська →

Основні слова (87): Ногайська

Вода

сув

suw

Вогонь

от

ot

Сонце

куьн

kyn

Місяць

ай

aj

Зірка

юлдыз

juldɯz

Ніч

кеше

keʃe

Дощ

ямгыр

jamˈɡɯr

Сніг

кар

qar

Вітер

ел

jel

Земля

ер

jer

Камінь

тас

tas

Гора

тав

taw

Море

тенъиз

teŋiz

Мати

ана

ana

Батько

атай

ataj

Дочка

кыз

qɯz

Я

мен

men

Ти

сен

sen

Ми

биз

biz

Ім'я

ат

at

Людина

аьдем

ædem

Голова

бас

bas

Око

коьз

køz

Вухо

кулак

qulaq

Ніс

бурын

burɯn

Рот

авыз

aˈwɯz

Зуб

тис

tis

Язик

тил

til

Рука

кол

qol

Ступня

аяк

ajaq

Серце

юрек

jyrek

Кістка

суьек

syjek

Кров

кан

qan

Любов

суьюв

syjyw

Дерево

терек

terek

Собака

ийт

ijt

Кішка

мысык

məsəq

Риба

балык

bɑˈlɯq

Птах

кус

qus

Метелик

куьпелек

kypelek

Яйце

юмыртка

jumɯrtqa

Ведмідь

аюв

ajuw

Кінь

ат

at

Дім

уьй

yj

Молоко

сют

syt

Мед

бал

bal

Сіль

туз

tuz

Вино

шагыр

ʃaɡɨr

Рис

дуьги

dyɡi

Шоколад

шоколад

ʃokolad

Залізо

темир

temir

Колесо

тынъыршык

tɯŋɯrʃɯk

Шовк

йибек

jibek

Книга

китап

kitap

Їсти

ашав

aʃaw

Пити

ишуьв

iʃyw

Спати

уйклав

ujqlaw

Один

бир

bir

Два

эки

eki

Три

уьш

yʃ

Чотири

доьрт

dørt

П'ять

бес

bes

Сто

юз

juz

Привіт

ассаламу алейкум

asːalamu alejkum

Дякую

сав бол

saw bol

Добрий

яхшы

jaxʃɯ

Новий

янъы

jaŋɯ

Червоний

кызыл

qɯˈzɯl

Білий

ак

ɑq

Чорний

кара

qɑˈrɑ

Зелений

ясыл

jasɯl

Синій

коьк

køk

Зозуля

коькек

køˈkek

Комп’ютер

компьютер

kɐmˈpjuter

Суші

суши

suˈʃi

Чай

шай

ʃaj

Цукор

секер

seker

99

токсан тогыз

toqsan toʁɯz

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Тюркська

Значення НогайськаКумицькаКарачаєво-балкарськаКаракалпацькаКримськотатарськаКараханідськаЗахідна югур
Вода сув /suw/ сув /suw/ суу /suw/ suw /suw/ suv /suv/ suw /suw/ su /su/
Вогонь от /ot/ от /ot/ от /ot/ ot /ot/ ateş /ateʃ/ ot /ot/ ot /ot/
Сонце куьн /kyn/ гюн /ɡyn/ кюн /kyn/ kún /kyn/ küneş /kyneʃ/ kün /kyn/ kün /kyn/
Місяць ай /aj/ ай /aj/ ай /aj/ ay /aj/ ay /aj/ ay /aj/ aj /aj/
Зірка юлдыз /juldɯz/ юлдуз /julduz/ жулдуз /ʒulˈduz/ juldız /ʒuldɯz/ yıldız /jɯɫˈdɯz/ yulduz /julduz/ jɨltɨs /jɯltɯs/
Ніч кеше /keʃe/ гече /ɡetʃe/ кече /ketʃe/ tún /tyn/ gece /ɡedʒe/ tün /tyn/ tün /tyn/
Дощ ямгыр /jamˈɡɯr/ янгур /jaŋˈur/ жауун /ʒɑˈwun/ jawın /ʒawɯn/ yağmur /jaːmur/ yağmur /jaɣmur/ jaɣmər /jɑɣmər/
Сніг кар /qar/ къар /qar/ къар /qar/ qar /qɑr/ qar /qɑr/ qar /qar/ qar /qar/
Сторінка 1/10

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap