莞寶粵語

Дунгуаньський юе

Синітська (юе, гуань-бао / юехай)

Сім’яСинітська (юе, гуань-бао / юехай) Носії~3M Письмоханьські ієрогліфи КраїниКитай (Дунгуань, східна частина дельти Перлової річки) Офіційна моваНі (регіональна) ISO 639-3yue Glottocodeyueh1236

Дунгуанський юе (莞寶粵語) — це підгрупа Гуань-Бао юехайської кантонської, якою розмовляють по всій префектурі Дунгуань (~3 млн носіїв) та історично аж до району Баоань–Шеньчжень, звідки й складена назва 莞寶 («Гуань-Бао»). Він лише частково взаємозрозумілий із престижною гуанчжоусько-гонконзькою кантонською: до діагностичних рис належать вокалічна система, у якій кантонське /ɵy/ часто реалізується як /ui/, глухі придихові рефлекси для деяких дзвінких ініціалей середньокитайської мови, а також скорочений набір із 6 тонів у багатьох говірках (проти 9 у гуанчжоуській кантонській). Баоаньська говірка Шеньчженя — один із головних субстратів під нині витісненим корінним мовленням Шеньчженя до 1980 року, до масового напливу населення в місто.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Дунгуаньський юе →

Основні слова (87): Дунгуаньський юе

Вода

水

ʃɵ˧˥

Вогонь

火

fɔ˧˥

Сонце

日头

jak˧ tʰau˧˩

Місяць

月光

jɵt˧ kʷɔŋ˨˧

Зірка

星

ʃœŋ˥˥

Ніч

夜晚

jœ˦˦˧ mɛŋ˧˦

Дощ

雨

jy˧˦

Сніг

雪

ʃɵt˧

Вітер

风

foŋ˨˧

Земля

泥

nɔi˧˩

Камінь

石头

ʃœk˧ tʰau˧˩

Гора

山

ʃɛŋ˨˧

Море

海

fi˧˥

Мати

阿妈

ʔa˨˧ ma˥˥

Батько

阿爸

ʔa˨˧ pa˧˩

Дочка

女

nɵ˧˦

Я

我

ŋɔ˧˦

Ти

你

nɐi˧˦

Ми

我哋

ŋɔ˩˧ tei˨

Ім'я

名

mœŋ˥˥

Людина

人

jɐn˧˩

Голова

头

tʰau˧˩

Око

眼

ŋɛŋ˧˦

Вухо

耳吉

ŋɐi˧˦ kak˥

Ніс

鼻哥

pɐi˦˦˧ kɔ˨˧

Рот

嘴

tʃɵ˧˥

Зуб

牙

ŋa˧˩

Язик

脷

lɐi˦˦˧

Рука

手

ʃau˧˥

Ступня

脚

kœ˧˦

Серце

心

ʃɐm˨˧

Кістка

骨

kʷak˥

Кров

血

hɵt˧

Кака

屎

ʃi˧˥

Любов

爱

wi˦˦˧

Дерево

树

ʃy˦˦˧

Собака

狗

kau˧˥

Кішка

猫

mau˥˥

Риба

鱼

jy˧˩

Птах

鸟

niu˧˦

Метелик

蝴蝶

fu˧˩ tit˧

Яйце

蛋

tɛŋ˥˥

Ведмідь

熊

joŋ˧˩

Кінь

马

ma˧˦

Дім

屋

ŋok˥

Молоко

牛奶

ŋau˧˩ nai˧˦

Мед

蜜糖

mak˧ tʰɔŋ˧˩

Сіль

盐

jin˧˩

Вино

葡萄酒

pʰɐu˧˩ tʰɐu˧˩ tʃau˧˥

Рис

米

mɔi˧˦

Шоколад

巧克力

hau˧˥ hak˥ lək˧

Залізо

铁

tʰit˧

Шовк

丝

ʃɐi˨˧

Книга

书

ʃy˨˧

Їсти

食

ʃək˧

Пити

饮

jɐm˧˥

Спати

瞓觉

fɐn˦˦˧ kau˦˦˧

Один

一

jak˥

Два

二

ji˦˦˧

Три

三

ʃaŋ˨˧

Чотири

四

ʃɐi˦˦˧

П'ять

五

ʔm̩˧˦

Сто

百

pɛ˦˦˧

Привіт

你好

nɐi˧˦ hɐu˧˥

Дякую

多谢

tɔ˨˧ tʃœ˦˦˧

Добрий

好

hɐu˧˥

Новий

新

ʃɐn˨˧

Червоний

红

hoŋ˧˩

Білий

白

pɛk˧

Чорний

黑

hak˥

Зелений

绿

lok˧

Синій

蓝

laŋ˧˩

Гав-гав

汪汪

wɔŋ˨˧ wɔŋ˨˧

Комп’ютер

电脑

tin˦˦˧ nɐu˧˦

Суші

寿司

ʃau˦˦˧ ʃɐi˨˧

Чай

茶

tʃʰa˧˩

Цукор

糖

tʰɔŋ˧˩

Апельсин

橙

tʃʰɛŋ˧˩

99

九十九

kau˧˥ ʃɔk˧ kau˧˥

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Синітська (юе, гуань-бао / юехай)

Значення Дунгуаньський юеНаньнінський байхуаПінхуаЧжуншаньський юеКантонськаТайшаньськаВеньчжоуський у
Вода 水 /ʃɵ˧˥/ 水 /ʃui˧˥/ 水 /ʃui˧˧/ 水 /sɵy˨˩˧/ 水 /sɵy˧˥/ 水 /ɬui˧˧/ 水 /sɿ˧˥/
Вогонь 火 /fɔ˧˥/ 火 /fɔ˧˥/ 火 /hu˧˧/ 火 /fɔ˨˩˧/ 火 /fɔː˧˥/ 火 /fɔ˥˥/ 火 /fu˧˥/
Сонце 日头 /jak˧ tʰau˧˩/ 日头 /jɐt˨ tʰɐu˨˩/ 日头 /ȵɐt˨˦ tɐu˨˩/ 熱頭 /ŋit˧ tʰɐu˥˩/ 太陽 /tʰaːi˧ jœːŋ˨˩/ 日头 /ɲit˨˨ heu˧˧/ 日头 /ȵi˨˩˧ dɤu˧˩/
Місяць 月光 /jɵt˧ kʷɔŋ˨˧/ 月光 /jyt˨ kɔŋ˥˥/ 月光 /ȵyt˨˦ koŋ˥˧/ 月光 /ŋyt˧ kɔŋ˥˥/ 月光 /jyːt˨ kʷɔːŋ˥/ 月光 /ɲut˧˧ kwɔŋ˨˨/ 月光 /ȵy˨˩˧ kuɔ˧˧/
Зірка 星 /ʃœŋ˥˥/ 天星 /tʰin˥˥ ɬɛŋ˥˥/ 星子 /ɬeŋ˥˧ tʃi˧˧/ 天星 /tʰin˥˥ siaŋ˥˥/ 星 /sɪŋ˥/ 星 /ɬaŋ˧˧/ 星 /seŋ˧˧/
Ніч 夜晚 /jœ˦˦˧ mɛŋ˧˦/ 夜晚 /jɛ˨˨ man˨˦/ 夜晚 /ja˨˨ man˨˦/ 夜晚 /ja˧˧ man˨˩˧/ 夜晚 /jɛː˨ maːn˩˧/ 夜晚 /jɛ˧˨ man˧˧/ 夜里 /ɦi˨˨ lei˧˦/
Дощ 雨 /jy˧˦/ 雨 /jy˨˦/ 雨 /jy˨˦/ 雨 /y˨˩˧/ 雨 /jyː˩˧/ 雨 /ji˨˩/ 雨 /vu˧˦/
Сніг 雪 /ʃɵt˧/ 雪 /ɬyt˧/ 雪 /ɬyt˧/ 雪 /syt˧/ 雪 /syːt˧/ 雪 /ɬet˥˥/ 雪 /ɕy˧˩˧/
Сторінка 1/10

Порівняння читань ханьцзи

Ієрогліф Дунгуаньський юеНаньнінський байхуаПінхуаЧжуншаньський юеКантонськаГонконзька кантонськаМакаоська кантонська
一 jaak1 /jak̚˥/ jat1 /jɐt̚˥/ ɐt³ /ɐt̚˧/ jat1 /jɐt̚˥/ jat1 /jɐt̚˥/ jat1 /jɐt̚˥/ jat1 /jɐt̚˥/
二 ji6 /ji˦˦˧/ ji6 /ji˨˨/ ȵi²² /ȵi˨˨/ ngi6 /ŋi˧˧/ ji6 /jiː˨/ ji6 /jiː˨/ ji6 /jiː˨/
三 saang1 /ʃaŋ˨˧/ slaam1 /ɬam˥˥/ ɬam⁵³ /ɬam˥˧/ saam1 /sam˥˥/ saam1 /saːm˥/ saam1 /saːm˥/ saam1 /saːm˥/
四 sai3 /ʃɐi˦˦˧/ sli3 /ɬi˧˧/ ɬi⁵⁵ /ɬi˥˥/ si3 /si˧˧/ sei3 /sei˧/ sei3 /sei˧/ sei3 /sei˧/
五 m5 /ʔm̩˧˦/ ng5 /ŋ̍˨˦/ ŋ̍²⁴ /ŋ̍˨˦/ ng5 /ŋ̍˨˩˧/ ng5 /ŋ̍˩˧/ ng5 /ŋ̍˩˧/ ng5 /ŋ̍˩˧/
六 luk6 /lok̚˧/ luk6 /lʊk̚˨/ lœk²⁴ /lœk̚˨˦/ luk6 /lʊk̚˧/ luk6 /lʊk̚˨/ luk6 /lʊk̚˨/ luk6 /lʊk̚˨/
七 caak1 /tʃʰak̚˥/ cat1 /tʃʰɐt̚˥/ tʃʰɐt³ /tʃʰɐt̚˧/ cat1 /tsʰɐt̚˥/ cat1 /tsʰɐt̚˥/ cat1 /tsʰɐt̚˥/ cat1 /tsʰɐt̚˥/
八 be3 /pɛ˧˦/ 白讀bet3 /pɛt̚˧/文讀baat3 /pat̚˧/ pat³ /pat̚˧/ baat3 /pat̚˧/ baat3 /paːt̚˧/ baat3 /paːt̚˧/ baat3 /paːt̚˧/
九 gaau2 /kau˧˥/ gau2 /kɐu˧˥/ kɐu³³ /kɐu˧˧/ gau2 /kɐu˨˩˧/ gau2 /kɐu˧˥/ gau2 /kɐu˧˥/ gau2 /kɐu˧˥/
十 sok6 /ʃɔk̚˧/ sap6 /ʃɐp̚˨/ ʃɐp² /ʃɐp̚˨/ sap6 /sɐp̚˧/ sap6 /sɐp̚˨/ sap6 /sɐp̚˨/ sap6 /sɐp̚˨/
Сторінка 1/11

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap