台山话

Тайшаньська

китайський (юе, си-яп)

Сім’якитайський (юе, си-яп) Носії~2M (Тайшань + світова діаспора) ПисьмоТрадиційна китайська КраїниКитай (Тайшань, дельта Перлової річки), США, Канада, Австралія Офіційна моваНі (регіональна) Життєздатністьблагополучна ISO 639-3yue

Тайшанська мова (тойшанська, 台山话) — юеський різновид групи сиї (四邑) родом із Тайшаню в дельті Перлової річки у Ґуандуні, близько 2 млн мовців у світі. Зі стандартною кантонською вона взаємно незрозуміла, хоча обидві належать до юе: у тайшанській є латеральні фрикативи /ɬ/ там, де в кантонській /s/, інші тонові категорії та помітно інша лексика. Головне ж, тайшанська була панівним китайським різновидом ранньої китайської Америки: робітники Трансконтинентальної залізниці та золотої лихоманки XIX століття, засновники чайнатаунів Сан-Франциско й Нью-Йорка та родини, які потрапили під Акт про виключення китайців (1882-1943), у переважній більшості розмовляли тайшанською. Саме вона історичний предок «американської кантонської» — до того, як гонконзька хвиля після 1965 року принесла стандартну кантонську.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Тайшаньська →

Основні слова (87): Тайшаньська

Вода

水

ɬui˧˧

Вогонь

火

fɔ˥˥

Сонце

日头

ɲit˨˨ heu˧˧

Місяць

月光

ɲut˧˧ kwɔŋ˨˨

Зірка

星

ɬaŋ˧˧

Ніч

夜晚

jɛ˧˨ man˧˧

Дощ

雨

ji˨˩

Сніг

雪

ɬet˥˥

Вітер

风

fɵŋ˧˧

Земля

泥

ⁿdai˨˨

Камінь

石牯

siak̚˨˩ ku˥˥

Гора

山

san˧˧

Море

海

hɔi˥˥

Мати

阿妈

a˧˧ ma˥˥

Батько

阿爸

a˧˧ pa˥˥

Дочка

女

ⁿdui˥˥

Я

我

ŋɔi˧˧

Ти

你

ni˧˧

Ми

我

ŋɔi˨˩

Ім'я

名

miaŋ˨˨˥

Людина

人

ŋin˨˨

Голова

头

heu˨˨

Око

眼

ŋaːn˧˧

Вухо

耳

ᵑɡei˥˥

Ніс

鼻

pi˧˨

Рот

口

heu˥˥

Зуб

牙

ŋa˨˨

Язик

脷

lei˨˨

Рука

手

ɬiu˧˧

Ступня

脚

kiak̚˧˧

Серце

心

ɬim˧˧

Кістка

骨

kut˥˥

Кров

血

hut˥˥

Кака

屎

ɬi˧˧

Любов

爱

ɔi˧˧

Дерево

树

ɬi˧˨

Собака

狗

kau˧˧

Кішка

猫

miau˨˨

Риба

鱼

ᵑɡui˨˨

Птах

鸟

niu˧˧

Метелик

蝴蝶

vu˨˨ iap̚˧˨

Яйце

蛋

an˧˨

Ведмідь

熊

huŋ˨˨

Кінь

马

ma˨˩

Дім

屋

uk˥˥

Молоко

牛奶

ŋeu˨˨ nai˨˩

Мед

蜜糖

mit˨ hɔŋ˨˨

Сіль

盐

jiam˨˨

Вино

葡萄酒

pʰu˨˨ hau˨˨ tiu˥˥

Рис

米

mai˥˥

Шоколад

朱古力

tsi˧˧ ku˥˥ let˥˥

Залізо

铁

hɛt˧˧

Колесо

车辘

tsʰia˧˧ lɵk̚˥˥

Шовк

丝

ɬu˧˧

Книга

书

si˧˧

Їсти

食

ɬik˧˧

Пити

饮

ɲim˧˧

Спати

瞓觉

fun˧˧ kau˧˧

Один

一

it˥˥

Два

二

ei˧˧

Три

三

ɬam˧˧

Чотири

四

ɬei˧˧

П'ять

五

ŋ̍˥˥

Сто

百

paːk̚˧˧

Привіт

你好

nei˧˧ hau˧˧

Дякую

多谢

tɔ˨˨ ɬɛ˧˨

Добрий

好

hau˧˧

Новий

新

ɬin˧˧

Червоний

红

huŋ˨˨

Білий

白

paːk̚˨

Чорний

黑

haːk̚˥˥

Зелений

绿

lɵk̚˨˨

Синій

蓝

lam˨˨

Зозуля

布谷鸟

pu˧˧ kɵk̚˥ ⁿdiau˨˩

Комп’ютер

电脑

en˧˨ ⁿdau˥˥

Суші

寿司

siu˧˨ ɬu˧˧

Чай

茶

tsʰa˨˨

Кава

咖啡

ka˧˧ fe˥˥

Цукор

糖

hɔŋ˨˨

Апельсин

橙

tsʰaːŋ˩˧

99

九十九

kiu˧˧ sip˨ kiu˧˧

Дофамін

多巴胺

ʔuɔ˧˧ pa˧˧ ʔuɔn˧˧

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: китайський (юе, си-яп)

Значення ТайшаньськаНаньнінський байхуаПінхуаКантонськаЧжуншаньський юеФучжоуська ганьськаДунгуаньський юе
Вода 水 /ɬui˧˧/ 水 /ʃui˧˥/ 水 /ʃui˧˧/ 水 /sɵy˧˥/ 水 /sɵy˨˩˧/ 水 /suøi˧˥/ 水 /ʃɵ˧˥/
Вогонь 火 /fɔ˥˥/ 火 /fɔ˧˥/ 火 /hu˧˧/ 火 /fɔː˧˥/ 火 /fɔ˨˩˧/ 火 /fɔ˧˥/ 火 /fɔ˧˥/
Сонце 日头 /ɲit˨˨ heu˧˧/ 日头 /jɐt˨ tʰɐu˨˩/ 日头 /ȵɐt˨˦ tɐu˨˩/ 太陽 /tʰaːi˧ jœːŋ˨˩/ 熱頭 /ŋit˧ tʰɐu˥˩/ 日头 /ȵit˥ xɛu˨˦/ 日头 /jak˧ tʰau˧˩/
Місяць 月光 /ɲut˧˧ kwɔŋ˨˨/ 月光 /jyt˨ kɔŋ˥˥/ 月光 /ȵyt˨˦ koŋ˥˧/ 月光 /jyːt˨ kʷɔːŋ˥/ 月光 /ŋyt˧ kɔŋ˥˥/ 月光 /ȵyɔt˥ kuɔŋ˩˩/ 月光 /jɵt˧ kʷɔŋ˨˧/
Зірка 星 /ɬaŋ˧˧/ 天星 /tʰin˥˥ ɬɛŋ˥˥/ 星子 /ɬeŋ˥˧ tʃi˧˧/ 星 /sɪŋ˥/ 天星 /tʰin˥˥ siaŋ˥˥/ 星 /ɕiaŋ˩˩/ 星 /ʃœŋ˥˥/
Ніч 夜晚 /jɛ˧˨ man˧˧/ 夜晚 /jɛ˨˨ man˨˦/ 夜晚 /ja˨˨ man˨˦/ 夜晚 /jɛː˨ maːn˩˧/ 夜晚 /ja˧˧ man˨˩˧/ 夜里 /ia˧˧ ti˧˥/ 夜晚 /jœ˦˦˧ mɛŋ˧˦/
Дощ 雨 /ji˨˩/ 雨 /jy˨˦/ 雨 /jy˨˦/ 雨 /jyː˩˧/ 雨 /y˨˩˧/ 雨 /i˧˥/ 雨 /jy˧˦/
Сніг 雪 /ɬet˥˥/ 雪 /ɬyt˧/ 雪 /ɬyt˧/ 雪 /syːt˧/ 雪 /syt˧/ 雪 /ɕyɔt˨/ 雪 /ʃɵt˧/
Сторінка 1/11

Порівняння читань ханьцзи

Ієрогліф ТайшаньськаШатаукокський хаккаНаньнінський байхуаХайлуський хаккаМалайзійський хоккієнПінхуаЧжуанська
一 yit2 /jit̚˥˥/ zit²¹ /zit̚˨˩/ jat1 /jɐt̚˥/ yit /jit̚˥/ 文讀it /it̚˥˧/訓讀(蜀)tsi̍t /tsit̚˧/ ɐt³ /ɐt̚˧/ ʔet⁵⁵ /ʔet̚˥˥/
二 ngei5 /ᵑɡei˧˨/ gi⁴² /ɡi˦˨/ ji6 /ji˨˨/ ngì /ŋi˧˧/ jī /dzi˧˩/ ȵi²² /ȵi˨˨/ ȵi²¹ /ȵi˨˩/
三 lham1 /ɬam˧˧/ sam³³ /sam˧˧/ slaam1 /ɬam˥˥/ sâm /sam˥˧/ 白讀sann /sã˧˧/文讀sam /sam˧˧/ ɬam⁵³ /ɬam˥˧/ ɬaːm⁵³ /ɬaːm˥˧/
四 lhei1 /ɬei˧˧/ si⁴² /si˦˨/ sli3 /ɬi˧˧/ sì /si˩˩/ sì /si˧˩/ ɬi⁵⁵ /ɬi˥˥/ ɬei¹¹ /ɬei˩˩/
五 ng4 /ŋ˨˩/ n̩³¹ /n̩˧˩/ ng5 /ŋ̍˨˦/ ńg /ŋ̩˨˦/ 白讀gōo /ɡɔ˧˩/文讀ngóo /ŋɔ̃˥˧/ ŋ̍²⁴ /ŋ̍˨˦/ ȵou³⁴ /ȵou˧˦/
六 luuk5 /lɵk̚˧˨/ luk²¹ /luk̚˨˩/ luk6 /lʊk̚˨/ liu̍k /liuk̚˨/ 白讀la̍k /lak̚˧/文讀lio̍k /liɔk̚˧/ lœk²⁴ /lœk̚˨˦/ lok⁵⁵ /lok̚˥˥/
七 tit2 /tʰit̚˥˥/ tsʰit²¹ /tsʰit̚˨˩/ cat1 /tʃʰɐt̚˥/ chhit /tsʰit̚˥/ tshit /tsʰit̚˥˧/ tʃʰɐt³ /tʃʰɐt̚˧/ ɕɐt⁵⁵ /ɕɐt̚˥˥/
八 bat2 /pat̚˥˥/ pat²¹ /pat̚˨˩/ 白讀bet3 /pɛt̚˧/文讀baat3 /pat̚˧/ pat /pat̚˥/ 白讀pueh /pueʔ˥˧/文讀pat /pat̚˥˧/ pat³ /pat̚˧/ pɛːt¹¹ /pɛːt̚˩˩/
九 giu2 /kiu˥˥/ kiu³¹ /kiu˧˩/ gau2 /kɐu˧˥/ kiú /kiu˨˦/ 白讀káu /kau˥˧/文讀kiú /kiu˥˧/ kɐu³³ /kɐu˧˧/ kou⁴⁵ /kou˦˥/
十 lhip5 /ɬɪp̚˧˨/ sip⁵⁵ /sip̚˥˥/ sap6 /ʃɐp̚˨/ shi̍p /ʃip̚˨/ 白讀tsa̍p /tsap̚˧/文讀si̍p /sip̚˧/ ʃɐp² /ʃɐp̚˨/ ɕep²¹ /ɕep̚˨˩/
Сторінка 1/11

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap