南宁白话

Наньнінський байхуа

Синітська (межа юе–пінхуа, юнсюньський юе)

Сім’яСинітська (межа юе–пінхуа, юнсюньський юе) Носії~3M Письмоханьські ієрогліфи КраїниКитай (Наньнін і центральна частина Гуансі) Офіційна моваНі (регіональна) ISO 639-3yue Glottocodeyong1271

Наннінське байхуа (南宁白话) — це міське койне Нанніна, столиці Гуансі, яким розмовляють ~3 млн людей. Одні дослідники класифікують його як підгрупу Юнсюнь (邕潯) юеської кантонської, а інші (наприклад, Glottolog) — як юннаньське пінхуа, що відображає справжню неоднозначність на межі юе/пінхуа в Гуансі. Це найсхідніша юеська говірка, що розвинулася в зоні тривалого китайсько-тайського (чжуанського) контакту, і вона виявляє значні ефекти чжуанського субстрату: спрощений складовий канон, скорочений набір кінцевих приголосних у багатьох мовців, лексичні запозичення з чжуанської, а також моделі тоногенезу, що узгоджуються з навколишніми тай-кадайськими мовами. Функціонує як регіональна лінгва франка поряд зі стандартною путунхуа та чжуанською.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Наньнінський байхуа →

Основні слова (87): Наньнінський байхуа

Вода

水

ʃui˧˥

Вогонь

火

fɔ˧˥

Сонце

日头

jɐt˨ tʰɐu˨˩

Місяць

月光

jyt˨ kɔŋ˥˥

Зірка

天星

tʰin˥˥ ɬɛŋ˥˥

Ніч

夜晚

jɛ˨˨ man˨˦

Дощ

雨

jy˨˦

Сніг

雪

ɬyt˧

Вітер

风

fʊŋ˥˥

Земля

泥

nɐi˨˩

Камінь

石头

ʃɛk˨ tʰɐu˨˩

Гора

山

ʃan˥˥

Море

海

hɔi˧˥

Мати

老妈

lau˧˩ ma˥˥

Батько

老窦

lu˨˦ tɐu˨˨

Дочка

女

ny˧˥

Я

我

ŋɔ˨˦

Ти

你

ni˨˦

Ми

我哋

ŋɔ˨˦ ti˨˨

Ім'я

名

mɛŋ˨˩

Людина

人

jɐn˨˩

Голова

头

tʰɐu˨˩

Око

眼

ŋɛn˨˦

Вухо

耳仔

ji˨˦ tʃɐi˧˥

Ніс

鼻哥

pi˨˨ kɔ˥˥

Рот

嘴

tʃui˧˥

Зуб

牙

ŋa˨˩

Язик

脷

li˨˨

Рука

手

ʃɐu˧˥

Ступня

脚

kœk˧

Серце

心

ɬɐm˥˥

Кістка

骨

kʷɐt˥

Кров

血

hyt˧

Кака

屎

ʃi˧˥

Любов

爱

ɔi˧˧

Дерево

树

ʃy˨˨

Собака

狗

kɐu˧˥

Кішка

猫

mɛu˥˥

Риба

鱼

jy˨˩

Птах

鸟

niu˨˦

Метелик

蝴蝶

wu˨˩ tip˨

Яйце

蛋

tan˨˨

Ведмідь

熊

jʊŋ˨˩

Кінь

马

ma˨˦

Дім

屋

ʊk˥

Молоко

牛奶

ŋɐu˨˩ nai˨˦

Мед

蜜糖

mɐt˨ tʰɔŋ˨˩

Сіль

盐

jim˨˩

Вино

葡萄酒

pʰu˨˩ tʰu˨˩ tʃɐu˧˥

Рис

米

mɐi˨˦

Шоколад

朱古力

tʃy˥˥ ku˥˥ lek˥

Залізо

铁

tʰit˧

Колесо

车辘

tʃʰɛ˥˥ lʊk˥

Шовк

丝

ʃi˥˥

Книга

书

ʃy˥˥

Їсти

食

ʃek˨

Пити

饮

jɐm˧˥

Спати

瞓觉

fɐn˧˧ kɛu˧˧

Один

一

jɐt˥

Два

二

ji˨˨

Три

三

ɬam˥˥

Чотири

四

ɬi˧˧

П'ять

五

ŋ̍˨˦

Сто

百

pak˧

Привіт

你好

ni˨˦ hu˧˥

Дякую

多谢

tɔ˥˥ tʃɛ˨˨

Добрий

好

hu˧˥

Новий

新

ɬɐn˥˥

Червоний

红

hʊŋ˨˩

Білий

白

pak˨

Чорний

黑

hɐk˥

Зелений

绿

lʊk˨

Синій

蓝

lam˨˩

Гав-гав

汪汪

wɐu˥˥ wɐu˥˥

Кукуріку

喔喔

ɐk˥ ɐk˥

Комп’ютер

电脑

tin˨˨ nu˨˦

Суші

寿司

ʃɐu˨˨ ʃi˥˥

Чай

茶

tʃʰa˨˩

Кава

咖啡

kʰa˥˥ fi˥˥

Цукор

糖

tʰɔŋ˨˩

Апельсин

橙

tʃʰaŋ˧˥

99

九十九

kɐu˧˥ ʃɐp˨ kɐu˧˥

Дофамін

多巴胺

tɔ˥˥ pa˥˥ ɔn˧˧

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Синітська (межа юе–пінхуа, юнсюньський юе)

Значення Наньнінський байхуаПінхуаЧжуншаньський юеКантонськаДунгуаньський юеТайшаньськаКантонський веньянь
Вода 水 /ʃui˧˥/ 水 /ʃui˧˧/ 水 /sɵy˨˩˧/ 水 /sɵy˧˥/ 水 /ʃɵ˧˥/ 水 /ɬui˧˧/ 水 /sɵy˧˥/
Вогонь 火 /fɔ˧˥/ 火 /hu˧˧/ 火 /fɔ˨˩˧/ 火 /fɔː˧˥/ 火 /fɔ˧˥/ 火 /fɔ˥˥/ 火 /fɔ˧˥/
Сонце 日头 /jɐt˨ tʰɐu˨˩/ 日头 /ȵɐt˨˦ tɐu˨˩/ 熱頭 /ŋit˧ tʰɐu˥˩/ 太陽 /tʰaːi˧ jœːŋ˨˩/ 日头 /jak˧ tʰau˧˩/ 日头 /ɲit˨˨ heu˧˧/ 日 /jɐt˨/
Місяць 月光 /jyt˨ kɔŋ˥˥/ 月光 /ȵyt˨˦ koŋ˥˧/ 月光 /ŋyt˧ kɔŋ˥˥/ 月光 /jyːt˨ kʷɔːŋ˥/ 月光 /jɵt˧ kʷɔŋ˨˧/ 月光 /ɲut˧˧ kwɔŋ˨˨/ 月 /jyt˨/
Зірка 天星 /tʰin˥˥ ɬɛŋ˥˥/ 星子 /ɬeŋ˥˧ tʃi˧˧/ 天星 /tʰin˥˥ siaŋ˥˥/ 星 /sɪŋ˥/ 星 /ʃœŋ˥˥/ 星 /ɬaŋ˧˧/ 星 /sɪŋ˥/
Ніч 夜晚 /jɛ˨˨ man˨˦/ 夜晚 /ja˨˨ man˨˦/ 夜晚 /ja˧˧ man˨˩˧/ 夜晚 /jɛː˨ maːn˩˧/ 夜晚 /jœ˦˦˧ mɛŋ˧˦/ 夜晚 /jɛ˧˨ man˧˧/ 夜 /jɛː˨/
Дощ 雨 /jy˨˦/ 雨 /jy˨˦/ 雨 /y˨˩˧/ 雨 /jyː˩˧/ 雨 /jy˧˦/ 雨 /ji˨˩/ 雨 /jyː˩˧/
Сніг 雪 /ɬyt˧/ 雪 /ɬyt˧/ 雪 /syt˧/ 雪 /syːt˧/ 雪 /ʃɵt˧/ 雪 /ɬet˥˥/ 雪 /syːt˧/
Сторінка 1/11

Порівняння читань ханьцзи

Ієрогліф Наньнінський байхуаПінхуаЧжуншаньський юеКантонськаГонконзька кантонськаМакаоська кантонськаДунгуаньський юе
一 jat1 /jɐt̚˥/ ɐt³ /ɐt̚˧/ jat1 /jɐt̚˥/ jat1 /jɐt̚˥/ jat1 /jɐt̚˥/ jat1 /jɐt̚˥/ jaak1 /jak̚˥/
二 ji6 /ji˨˨/ ȵi²² /ȵi˨˨/ ngi6 /ŋi˧˧/ ji6 /jiː˨/ ji6 /jiː˨/ ji6 /jiː˨/ ji6 /ji˦˦˧/
三 slaam1 /ɬam˥˥/ ɬam⁵³ /ɬam˥˧/ saam1 /sam˥˥/ saam1 /saːm˥/ saam1 /saːm˥/ saam1 /saːm˥/ saang1 /ʃaŋ˨˧/
四 sli3 /ɬi˧˧/ ɬi⁵⁵ /ɬi˥˥/ si3 /si˧˧/ sei3 /sei˧/ sei3 /sei˧/ sei3 /sei˧/ sai3 /ʃɐi˦˦˧/
五 ng5 /ŋ̍˨˦/ ŋ̍²⁴ /ŋ̍˨˦/ ng5 /ŋ̍˨˩˧/ ng5 /ŋ̍˩˧/ ng5 /ŋ̍˩˧/ ng5 /ŋ̍˩˧/ m5 /ʔm̩˧˦/
六 luk6 /lʊk̚˨/ lœk²⁴ /lœk̚˨˦/ luk6 /lʊk̚˧/ luk6 /lʊk̚˨/ luk6 /lʊk̚˨/ luk6 /lʊk̚˨/ luk6 /lok̚˧/
七 cat1 /tʃʰɐt̚˥/ tʃʰɐt³ /tʃʰɐt̚˧/ cat1 /tsʰɐt̚˥/ cat1 /tsʰɐt̚˥/ cat1 /tsʰɐt̚˥/ cat1 /tsʰɐt̚˥/ caak1 /tʃʰak̚˥/
八 白讀bet3 /pɛt̚˧/文讀baat3 /pat̚˧/ pat³ /pat̚˧/ baat3 /pat̚˧/ baat3 /paːt̚˧/ baat3 /paːt̚˧/ baat3 /paːt̚˧/ be3 /pɛ˧˦/
九 gau2 /kɐu˧˥/ kɐu³³ /kɐu˧˧/ gau2 /kɐu˨˩˧/ gau2 /kɐu˧˥/ gau2 /kɐu˧˥/ gau2 /kɐu˧˥/ gaau2 /kau˧˥/
十 sap6 /ʃɐp̚˨/ ʃɐp² /ʃɐp̚˨/ sap6 /sɐp̚˧/ sap6 /sɐp̚˨/ sap6 /sɐp̚˨/ sap6 /sɐp̚˨/ sok6 /ʃɔk̚˧/
Сторінка 1/11

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap